Стандарти
Наші програми повністю покривають усі вимоги як українських, так і міжнародних стандартів
Дев'ятий клас
14-15 років
Стандарти з цього рівня:
Мовленнєва змістова лінія
Cлухання та розуміння усного мовлення. Читання. Письмо. Говоріння.
9.УМ.2.1. Аудіювання і розуміння змісту текстів різних стилів та виконання навчальних завдань з ними
Учень/учениця:
- обґрунтувує вибір стилю для розкриття в тексті;
- визначає на слух тему, основну думку тексту, складає простий план (визначає мікротеми, добирає варіанти заголовка);
- відповідає на запитання за змістом прослуханого;
- демонструє розуміння прослуханого тексту, виконуючи навчальні дії з його складовими із опорою на допоміжні матеріали.
Завдання в цій тематиці:
-
Досліджуємо засоби зв’язку між частинами складнопідрядного речення
-
Визначаємо стилі мовлення та тем уривків
-
Аналізуємо прослуханий текст
-
Вибираємо тему та основну думку тексту
-
Визначаємо тематичне твердження
-
Визначаємо лексичні засоби міжфразового зв’язку в тексті
-
Визначаємо структуру тексту
-
Визначаємо виражально-зображувальні засоби
-
Складаємо план почутого тексту
-
Слухаємо текст та аналізуємо його
9.УМ.2.2. Уявлення про мовлення як діяльність. Розвиток мовлення
Учень/учениця:
- знає види мовленнєвої діяльності, різновиди аудіювання та читання, стилі, типи, жанри мовлення;
- формулює вимоги до мовлення;
- характеризує ситуацію спілкування, розпізнає маніпулятивні впливи;
- аналізує прослухані або прочитані тексти різних стилів, типів і жанрів мовлення;
- складає діалоги відповідно до ситуації та мети спілкування;
- уникає небажаних або небезпечних співрозмовників, протистоїть маніпулятивним впливам.
Завдання в цій тематиці:
-
Визначаємо правдивість тверджень
-
Розбираємо інтерв'ю за типами мовлення
-
Складаємо тексти заданих типів
-
Теоретична вікторина «Стилі мовлення»
-
Визначаємо стилі синтаксичних одиниць
-
Визначаємо стилі мовлення та тем уривків
-
Виділяємо речення, які не відповідають стилю уривка
-
Доповнюємо документ ділового стилю
-
Шукаємо невідповідні слова й визначаємо вид документа
-
Вибираємо види творів, у яких реалізується стиль мовлення
-
Складаємо та характеризуємо діалог
-
Визначаємо зайве в конспекті
-
Вибираємо тези до статті
-
Вибираємо жанри творів за описом
-
Відновлюємо порядок речень у тексті
-
Визначаємо тему тексту за ключовими словами та фразами
-
Вибираємо ключові слова до тексту
-
Вибираємо заголовок тексту
-
Відновлюємо деформований текст
-
Відновлюємо порядок абзаців у тексті
-
Визначаємо порушення ознак тексту
-
Визначаємо, що передає заголовок тексту
-
Визначаємо частину тексту, яка відсутня
-
Розставляємо абзаци в тексті
-
Визначаємо кількість мікротем
-
Відновлюємо план тексту
-
Визначаємо засоби поєднання речень у тексті
-
Доповнюємо текст засобами поєднання речень
-
Вибираємо засоби поєднання речень у тексті
-
Визначаємо вид міжфразового зв'язку
-
Аналізуємо прослуханий текст
-
Вибираємо тему та основну думку тексту
-
Визначаємо тематичне твердження
-
Визначаємо лексичні засоби міжфразового зв’язку в тексті
-
Визначаємо структуру тексту
-
Визначаємо виражально-зображувальні засоби
-
Складаємо план почутого тексту
-
Слухаємо текст та аналізуємо його
Мовна змістова лінія
Текст. Речення. Слово. Звуки і букви. Склад. Наголос. Правопис.
9.УМ.1.1.А. Фонетика. Орфоепія. Орфографія. Узагальнення і повторення вивченого раніше
Учень/учениця:
- знає, що вивчає фонетика, орфоепія, орфографія;
- розуміє та пояснює співвідношення між звуками й буквами;
- вимовляє слова відповідно до правил орфоепії;
- знає і використовує засоби милозвучності української мови;
- дотримується чергувань голосних і приголосних звуків;
- розпізнає у словах явища уподібнення, спрощення, чергування звуків;
- помічає й виправляє орфографічні помилки, керуючись вивченими правилами;
- знає правила правопису та обґрунтовує правопис слів;
- користується лінгвістичними словниками різних видів;
- редагує речення й тексти, у яких допущено граматичні помилки.
Завдання в цій тематиці:
-
Літери я, ю, є, ї
-
Співвідношення звуків і букв
-
Фонетична транскрипція
-
Чергування голосних
-
Чергування приголосних
-
Правопис голосних у ненаголошеній позиції, які перевіряються наголосом
-
Правопис ненаголошених голосних [е] та [и], що не перевіряється наголосом
-
Спрощення в групах приголосних
-
Подвоєння букв як наслідок подовження\збігу приголосних
-
Уподібнення приголосних за дзвінкістю і глухістю
-
Уподібнення приголосних за м’якістю
-
Вибираємо слова, у яких не відбувається уподібнення за м'якістю
-
Складні випадки уподібнення
-
Наближення голосних
-
Розрізняємо звуки за участю голосу та шуму
-
Розрізняємо звуки за твердістю і м'якістю
-
Будуємо фонетичну транскипцію
-
Чергування як засіб милозвучності
-
Наголошуємо слова
-
Алфавітний порядок слів
-
Правопис апострофа та м'якого знака
-
Правопис префіксів
-
Правопис складних прикметників
-
Правопис займенників
-
Правопис прислівників
-
Правопис прийменників
-
Написання «не» з різними частинами мови
-
Виправляємо орфографічні помилки
-
Іменники іншомовного походження
-
Правопис слів із пів-, напів-, полу-
-
Правопис іншомовних префіксів
-
Правопис великої літери
9.УМ.1.1.Б. Морфологія. Узагальнення і повторення вивченого раніше
Учень/учениця:
- знає та називає вивчені самостійні та службові частини мови, наводить приклади;
- знає виражальні можливості кожної із самостійних частин мови;
- знаходить у реченнях вивчені частини мови;
- визначає належність слова до певної частини мови, її граматичні ознаки;
- знає і визначає граматичні категорії самостійних частин мови;
- здійснює адекватний добір слів для складання висловлення певного змісту та стилю;
- визначає морфологічні ознаки, синтаксичну роль самостійних частин мови;
- визначає у словах орфограми, обґрунтовує написання слів відповідними правилами;
- виправляє допущені помилки.
Завдання в цій тематиці:
-
Розрізняємо самостійні та службові частини мови
-
Число іменників
-
Рід іменників
-
Відміни іменників
-
Групи іменників
-
Родовий відмінок іменників чоловічого роду
-
Вибираємо правильно записані іменники в орудному відмінку
-
Кличний відмінок іменників
-
Морфологічний розбір іменника
-
Розрізняємо прикметники за значенням
-
Співвідносимо ступені порівняння прикметників
-
Морфологічний розбір прикметника
-
Знаходимо числівники з-поміж інших частин мови
-
Записуємо числівники відповідно до їхніх розрядів
-
Співвідносимо відмінки з відповідними формами числівника
-
Відмінювання кількісних числівників
-
Відмінювання складених кількісних числівників
-
Відмінювання збірних числівників
-
Відмінювання дробових числівників
-
Відмінювання порядкових числівників
-
Записуємо закінчення іменників у словосполученнях із числівниками
-
Морфологічний розбір числівника
-
Семантичні розряди займенників
-
Утворюємо відмінкові форми займенників
-
Морфологічний розбір займенника
-
Розрізняємо форми дієслів
-
Визначаємо дієвідміну дієслів
-
Час та вид дієслів
-
Перехідність дієслів
-
Спосіб дієслів
-
Морфологічний розбір дієслова
-
Стан дієприкметників
-
Аналіз дієприкметника як форми дієслова
-
Визначаємо вид дієприслівника
-
Розрізняємо прислівники і співзвучні частини мови
-
Визначаємо ступені порівняння прислівників
-
Морфологічний розбір прислівника
-
Розряди часток за значенням та вживанням
-
Модальні частки
-
Аналіз частки як частини мови
-
Групи сполучників за значенням
-
Аналіз сполучника як частини мови
-
Аналіз прийменника як частини мови
-
Розрізняємо розряди вигуків за значенням
-
Аналіз вигука як окремої частини мови
9.УМ.1.1.В. Словотвір. Будова слова. Узагальнення і повторення вивченого раніше
Учень/учениця:
- знає основні способи словотвору;
- правильно записує складні й складноскорочені слова, пояснює правопис правилами;
- визначає способи творення слів;
- самостійно утворює нові слова вивченими способами;
- дотримується правил чергування приголосних при творенні слів, пояснює чергування приголосних при творенні слів правилами;
- створює словотвірний ланцюжок;
- утворює складноскорочені слова;
- знаходить і виправляє орфографічні помилки на вивчені правила, користується орфографічним словником.
Завдання в цій тематиці:
-
Досліджуємо форми слів і спільнокореневі слова
-
Розрізняємо слова за наявністю закінчення
-
Розрізняємо основи за кількістю коренів
-
Досліджуємо словотворчі морфеми
-
Визначаємо твірну й похідну основи
-
Досліджуємо спільнокореневі слова
-
Досліджуємо неморфологічні способи творення слів
-
Досліджуємо морфологічні способи творення слів
-
Утворюємо назви осіб за національністю і територіальною ознакою
-
Творення відносних прикметників
-
Творення присвійних прикметників
-
Утворюємо імена по батькові
-
Стилістичне використання засобів словотвору
-
Словотвірний розбір слова
9.УМ.1.1.Г. Лексикологія. Фразеологія. Узагальнення і повторення вивченого раніше
Учень/учениця:
- знає та розуміє значення основних термінів розділу;
- пояснює лексичне значення слова;
- розрізняє слова за походженням;
- розрізняє активну й пасивну лексику;
- доцільно використовує в мовленні різні групи лексики, фразеологізми;
- визначає й аргументує належність слова до певної групи лексики;
- розуміє та пояснює значення фразеологізмів;
- добирає фразеологічні синоніми та антоніми;
- визначає синтаксичну роль фразеологізмів у реченнях.
Завдання в цій тематиці:
-
Утворюємо словосполучення в залежності від лексичного значення слів
-
Об'єднуємо слова у лексико-семантичні групи
-
Розрізняємо однозначні/багатозначні слова
-
Розрізняємо пряме й переносне значення слів
-
Розрізняємо словосполучення з омонімами та багатозначними словами
-
Повні та часткові омоніми
-
Омофони й омографи
-
Синонімічні ряди
-
Синонімічні властивості перифразів
-
Заміна слів іншомовного походження українськими відповідниками
-
Тлумачимо пароніми
-
Власне українська лексика
-
Активний і пасивний запас лексики
-
Фразеологічні звороти як члени речення
-
Утворюємо фразеологічні одиниці
-
Тлумачимо маловідомі слова у фразеологізмах
-
Значення фразеологізмів
-
Доповнюємо фразеологічні вислови
-
Фразелогізми-синоніми/антоніми
-
Утворюємо синонімічні ряди фразеологізмів
9.УМ.1.2.А. Словосполучення. Речення. Узагальнення і повторення вивченого раніше
Учень/учениця:
- розуміє й пояснює різницю між словосполученням і реченням та між простим і складним реченням;
- розрізняє головне й залежне слова у словосполученні;
- аналізує будову словосполучень, способи підрядного зв'язку в словосполученнях та види за способами вираження головного слова;
- складає словосполучення й речення різних видів, визначає серед них синонімічні;
- розпізнає речення прості та складні;
- редагує словосполучення, речення й тексти, помічаючи й виправляючи граматичні помилки;
- використовує виражальні можливості речень вивчених видів у власному мовленні.
Завдання в цій тематиці:
-
Вирізняємо словосполучення серед інших синтаксичних одиниць
-
Вибираємо словосполучення, які відповідають схемам
-
Види підрядного зв’язку в словосполученні
-
Різновиди словосполучень за морфологічним вираженням головного слова
-
Характеризуємо словосполучення
-
Розрізняємо речення за будовою
-
Досліджуємо прості речення за метою висловлювання
-
Розрізняємо прості речення за емоційним забарвленням
-
Досліджуємо головні та другорядні члени речення
-
Розрізняємо поширені та непоширені реченні
9.УМ.1.2.Б. Граматична основа речення. Односкладне і двоскладне речення. Розділові знаки у простому ускладненому реченні
Учень/учениця:
- знає й називає основні ознаки речення;
- ставить розділові знаки в простому ускладненому реченні та обґрунтовує їх відповідними правилами;
- визначає в тексті прості речення, розрізняє двоскладні й односкладні речення, виділяє в них граматичну основу;
- складає висловлення на актуальні й цікаві теми, використовуючи виражальні можливості простого ускладненого речення;
- знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила.
Завдання в цій тематиці:
-
Визначаємо граматичну основу в простому реченні
-
Досліджуємо способи вираження підмета
-
Розрізняємо простий і складений підмет
-
Досліджуємо способи вираження присудка
-
Визначаємо спосіб вираження присудка
-
Розрізняємо простий і складений присудок
-
Розрізняємо односкладні та двоскладні речення
-
Досліджуємо способи вираження головного члена означено-особових речень
-
Відрізняємо називні односкладні речення від двоскладних
-
Розрізняємо узагальнено-особові речення
-
Досліджуємо способи вираження головного члена неозначено-особових речень
-
Утворюємо з двоскладного односкладне речення
-
Визначаємо спосіб вираження головного члена безособових речень
-
Описуємо картину називними реченнями
-
Доповнюємо неозначено-особові речення
-
Розпізнаємо двоскладні речення
-
Досліджуємо пунктуацію простого речення
-
Розрізняємо однорідні та неоднорідні означення
-
Досліджуємо пунктуацію в реченнях з узагальнюючими словами
-
Досліджуємо пунктуацію в реченнях зі звертаннями
-
Досліджуємо пунктуацію в реченнях зі вставними словами
-
Досліджуємо пунктуацію в реченнях із відокремленими членами
-
Досліджуємо пунктуацію в реченнях з уточнювальними членами
-
Досліджуємо пунктуацію в реченнях з однорідними членами
9.УМ.1.2.В. Пряма й непряма мова. Діалог
Учень/учениця:
- пояснює поняття прямої та непрямої мови як способів передавання чужого мовлення;
- ставить і пояснює розділові знаки в реченнях із прямою й непрямою мовою, при діалозі, у реченнях, що містять цитати;
- визначає в тексті речення з прямою й непрямою мовою, цитатами, репліки діалогу;
- складає речення з прямою та непрямою мовою;
- створює й розігрує діалог на запропоновану або самостійно обрану тему;
- порівнює виражальні можливості різних способів передавання прямої мови;
- проводить мовні експерименти, спостерігає, аналізує будову речень, замінюючи пряму мову непрямою.
Завдання в цій тематиці:
-
Вибираємо пряму мову в реченні
-
Добираємо схему до речення з прямою мовою
-
Будуємо схему речення з прямою мовою
-
Розділові знаки в реченнях із прямою мовою
-
Розпізнаємо речення з непрямою мовою
-
Знаходимо в реченні непряму мову та слова автора
-
Вибираємо правильно побудовану схему речення з прямою мовою
-
Лапки в реченнях із цитатами
-
Розділові знаки при діалозі
9.УМ.1.2.Г. Складне речення, його ознаки
Учень/учениця:
- знає види складних речень;
- розрізняє прості та складні речення, розпізнає складні речення із сурядним і підрядним зв’язком;
- визначає види складних речень (сполучникові й безсполучникові);
- визначає засоби зв’язку між частинами складного речення, кількість граматичних основ у ньому.
Завдання в цій тематиці:
-
Утворюємо складне речення
-
Визначаємо граматичну основу складного речення
-
Досліджуємо складні речення за способом зв'язку їхніх частин
-
Розрізняємо складні сполучникові речення
-
Рахуємо кількість граматичних основ у складному реченні
-
Характеризуємо речення за його схемою
-
Досліджуємо засоби зв'язку частин складного речення
-
Пунктуація частин складного речення з пропущеним присудком
9.УМ.1.2.Ґ. Складносурядне речення
Учень/учениця:
- визначає будову складносурядного речення і засоби зв’язку між його частинами;
- розуміє і встановлює смислові відношення між частинами складносурядного речення;
- правильно ставить розділові знаки між частинами складносурядного речення та обґрунтовує їх правилами;
- розмежовує складносурядні речення і прості речення, ускладнені однорідними членами;
- знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила;
- складає тексти, використовуючи складносурядні речення.
Завдання в цій тематиці:
-
Вибираємо складносурядне речення з-поміж інших складних речень
-
Розрізняємо складносурядне й складнопідрядне речення
-
Утворюємо складносурядне речення з запропонованих частин
-
Вибираємо речення за поданою схемою
-
Визначаємо граматичні основи складносурядного речення
-
Досліджуємо складносурядні речення з єднальними сполучниками
-
Досліджуємо складносурядні речення з протиставними сполучниками
-
Досліджуємо складносурядні речення з розділовими сполучниками
-
Досліджуємо складносурядні речення з градаційними сполучниками
-
Досліджуємо складносурядні речення з приєднувальними сполучниками
-
Розрізняємо сполучник «та» як єднальний і як протиставний
-
Реконструюємо складносурядне речення зі зміною смислових відношень між його частинами
-
Розрізняємо складносурядні речення відкритої та закритої структури
-
Розставляємо розділові знаки в складносурядному реченні
-
Добираємо правило пунктуації для запропонованого речення
-
Розрізняємо складносурядне речення та просте речення, ускладнене однорідними членами речення
-
Визначаємо смислові відношення між частинами складносурядного речення
9.УМ.1.2.Д. Складнопідрядне речення
Учень/учениця:
- знає основні види складнопідрядних речень, пояснює їх будову;
- правильно ставить розділові знаки між частинами складнопідрядного речення та обґрунтовує їх правилами;
- знаходить у тексті складнопідрядні речення з однією й кількома підрядними частинами;
- визначає головну й підрядну частини, види складнопідрядних речень, істотні ознаки їх, межі головної й підрядної частин, кількість частин;
- класифікує складнопідрядні речення за значенням і будовою, засобами зв’язку в них;
- розрізняє сполучники і сполучні слова;
- знаходить і виправляє помилки на вивчені правила;
- правильно інтонує складнопідрядні речення;
- аналізує й порівнює виражальні можливості складнопідрядних речень та інших синонімічних конструкцій у текстах різних стилів;
- конструює складнопідрядні речення різних видів.
Завдання в цій тематиці:
-
Визначаємо головну частину складнопідрядного речення
-
Досліджуємо засоби зв’язку між частинами складнопідрядного речення
-
Розрізняємо засоби зв’язку в складнопідрядному реченні
-
Вибираємо доречні сполучники підрядності
-
Знаходимо сполучні слова в складнопідрядному реченні
-
Розставляємо розділові знаки в складнопідрядному реченні.
-
Досліджуємо речення з підрядними означальними
-
Досліджуємо речення з підрядними з'ясувальними
-
Досліджуємо речення з підрядними обставинними
-
Розрізняємо види складнопідрядних речень
-
Гра «Синтаксичний конструктор»
-
Досліджуємо синоніміку складнопідрядних і простих речень з відокремленими членами
-
Відрізняємо речення з відокремленими членами від складнопідрядних
-
Досліджуємо складнопідрядні речення з кількома підрядними
-
Досліджуємо розділові знаки в складнопідрядному реченні з кількома підрядними
-
Вибираємо схему та вид підрядності складнопідрядного речення з кількома підрядними
9.УМ.1.2.Е. Безсполучникове речення
Учень/учениця:
- визначає і пояснює основні ознаки, смислові відношення між частинами безсполучникових складних речень;
- розмежовує безсполучникові складні речення і сполучникові (складносурядні й складнопідрядні);
- розрізняє види безсполучникових складних речень за характером синтаксичних і смислових зв’язків між частинами;
- правильно інтонує безсполучникові складні речення;
- правильно ставить розділові знаки між частинами безсполучникового складного речення та обґрунтовує їх правилами;
- знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила;
- аналізує й порівнює виражальні можливості безсполучникових складних речень із синонімічними синтаксичними конструкціями в невеликих текстах розмовного, публіцистичного й художнього стилів;
- правильно будує безсполучникові складні речення з різними смисловими відношеннями між частинами, добирає до них синтаксичні синоніми.
Завдання в цій тематиці:
-
Вибираємо безсполучникові складні речення
-
Розрізняємо типи безсполучникових складних речень за характером смислових зв'язків
-
Визначаємо тип інтонації в безсполучниковому складному реченні з однорідними частинами
-
Визначаємо тип інтонації в безсполучниковому складному реченні з неоднорідними частинами
-
Досліджуємо граматичні основи безсполучникового складного речення
-
Визначаємо граматичну основу в безсполучникових складних реченнях
-
Розставляємо розділові знаки в безсполучникових складних реченнях
-
Шукаємо пунктуаційні помилки в безсполучникових складних реченнях
-
Вибираємо вдалий варіант перетворення сполучниковго речення на безсполучникове
-
Вибираємо схему безсполучникового складного речення
9.УМ.1.2.Є. Складне речення з різними видами зв’язку
Учень/учениця:
- визначає основні ознаки й будову речень з різними видами зв’язку;
- правильно розставляє в складному реченні з різними видами зв’язку розділові знаки та обґрунтовує їх правилами;
- знаходить і виправляє помилки на вивчені правила;
- аналізує й зіставляє виражальні можливості складних речень з різними видами зв’язку та синонімічних конструкцій;
- будує складні речення з різними видами зв’язку.
Завдання в цій тематиці:
-
Вибираємо складне речення з різними видами зв'язку
-
Визначаємо види звязку в складному реченні
-
Визначаємо кількість частин складного речення з різними видами зв’язку
-
Вибираємо схеми складного речення з різними видами зв’язку
-
Досліджуємо розділові знаки в реченнях із різними видами зв'язку
-
Утворюємо складне речення з різними видами зв'язку
-
Вибираємо правильний аналіз речення
-
Розставляємо розділові знаки в реченні
9.УМ.1.2.Ж. Текст як одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності
Учень/учениця:
- знає й називає істотні ознаки тексту, пояснює його структурні особливості;
- визначає тему, основну думку тексту, виділяє ключові слова в тексті й тематичне речення в абзаці;
- розрізняє спільне й відмінне між мікротемою й абзацом;
- визначає види й засоби міжфразового зв’язку в тексті;
- конструює невеликі тексти на певну тему;
- використовує виражальні можливості текстів різних типів, стилів і жанрів у власному усному й писемному мовленні.
Завдання в цій тематиці:
-
Визначаємо правдивість тверджень
-
Розбираємо інтерв'ю за типами мовлення
-
Складаємо тексти заданих типів
-
Теоретична вікторина «Стилі мовлення»
-
Визначаємо стилі синтаксичних одиниць
-
Визначаємо стилі мовлення та тем уривків
-
Виділяємо речення, які не відповідають стилю уривка
-
Доповнюємо документ ділового стилю
-
Шукаємо невідповідні слова й визначаємо вид документа
-
Вибираємо види творів, у яких реалізується стиль мовлення
-
Складаємо та характеризуємо діалог
-
Визначаємо зайве в конспекті
-
Вибираємо тези до статті
-
Вибираємо жанри творів за описом
-
Відновлюємо порядок речень у тексті
-
Визначаємо тему тексту за ключовими словами та фразами
-
Вибираємо ключові слова до тексту
-
Вибираємо заголовок тексту
-
Відновлюємо деформований текст
-
Відновлюємо порядок абзаців у тексті
-
Визначаємо порушення ознак тексту
-
Визначаємо, що передає заголовок тексту
-
Визначаємо частину тексту, яка відсутня
-
Розставляємо абзаци в тексті
-
Визначаємо кількість мікротем
-
Відновлюємо план тексту
-
Визначаємо засоби поєднання речень у тексті
-
Доповнюємо текст засобами поєднання речень
-
Вибираємо засоби поєднання речень у тексті
-
Визначаємо вид міжфразового зв'язку
-
Аналізуємо прослуханий текст
-
Вибираємо тему та основну думку тексту
-
Визначаємо тематичне твердження
-
Визначаємо лексичні засоби міжфразового зв’язку в тексті
-
Визначаємо структуру тексту
-
Визначаємо виражально-зображувальні засоби
-
Складаємо план почутого тексту
-
Слухаємо текст та аналізуємо його
Діяльнісна змістова лінія
Формування діяльнісної компетентності, навчальних умінь і навичок. Опанування стратегіями, що визначають мовленнєву діяльність, соціально-комунікативну поведінку учнів, спрямовані на виконання навчальних завдань і розв’язання життєвих проблем. Розвиток різних видів мислення, оволодіння інтелектуальними вміннями, розумовими операціями й способами дій.
Учень/учениця:
- аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
- порівнює, узагальнює, конкретизує їх;
- робить висновки на основі спостережень;
- виділяє головне з-поміж другорядного;
- здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
- моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
Завдання в цій тематиці:
-
Розрізняємо частини мови
-
Стилістичне використання засобів словотвору
-
Синонімічні властивості перифразів
-
Заміна слів іншомовного походження українськими відповідниками
-
Тлумачимо пароніми
-
Власне українська лексика
-
Активний і пасивний запас лексики
-
Фразеологічні звороти як члени речення
-
Тлумачимо маловідомі слова у фразеологізмах
-
Значення фразеологізмів
-
Доповнюємо фразеологічні вислови
-
Фразелогізми-синоніми/антоніми
-
Утворюємо синонімічні ряди фразеологізмів
-
Визначаємо правдивість тверджень
-
Розбираємо інтерв'ю за типами мовлення
-
Складаємо тексти заданих типів
-
Теоретична вікторина «Стилі мовлення»
-
Визначаємо стилі синтаксичних одиниць
-
Визначаємо стилі мовлення та тем уривків
-
Виділяємо речення, які не відповідають стилю уривка
-
Доповнюємо документ ділового стилю
-
Шукаємо невідповідні слова й визначаємо вид документа
-
Вибираємо види творів, у яких реалізується стиль мовлення
-
Складаємо та характеризуємо діалог
-
Визначаємо зайве в конспекті
-
Вибираємо тези до статті
-
Вибираємо жанри творів за описом
-
Відновлюємо порядок речень у тексті
-
Визначаємо тему тексту за ключовими словами та фразами
-
Вибираємо ключові слова до тексту
-
Вибираємо заголовок тексту
-
Відновлюємо деформований текст
-
Відновлюємо порядок абзаців у тексті
-
Визначаємо порушення ознак тексту
-
Визначаємо, що передає заголовок тексту
-
Визначаємо частину тексту, яка відсутня
-
Розставляємо абзаци в тексті
-
Визначаємо кількість мікротем
-
Відновлюємо план тексту
-
Визначаємо засоби поєднання речень у тексті
-
Доповнюємо текст засобами поєднання речень
-
Вибираємо засоби поєднання речень у тексті
-
Визначаємо вид міжфразового зв'язку
-
Аналізуємо прослуханий текст
-
Вибираємо тему та основну думку тексту
-
Визначаємо тематичне твердження
-
Визначаємо лексичні засоби міжфразового зв’язку в тексті
-
Визначаємо структуру тексту
-
Визначаємо виражально-зображувальні засоби
-
Складаємо план почутого тексту
-
Слухаємо текст та аналізуємо його
Учень/учениця:
- уявляє словесно описані предмети і явища, фантазує на основі сприйнятого;
- прогнозує подальший розвиток певних явищ;
- переносить раніше засвоєні знання й уміння в нову ситуацію;
- помічає й формулює проблеми в процесі навчання й життєтворчості;
- усвідомлює будову предмета вивчення;
- робить припущення щодо способу розв’язання певної проблеми;
- добирає аргументи для його доведення;
- спростовує хибні припущення й твердження.
- помічає й цінує красу в мовних явищах, явищах природи, у творах мистецтва, вчинках людей і результатах їхньої діяльності.
Завдання в цій тематиці:
-
Стилістичне використання засобів словотвору
-
Синонімічні властивості перифразів
-
Заміна слів іншомовного походження українськими відповідниками
-
Фразеологічні звороти як члени речення
-
Тлумачимо маловідомі слова у фразеологізмах
-
Значення фразеологізмів
-
Доповнюємо фразеологічні вислови
-
Фразелогізми-синоніми/антоніми
-
Утворюємо синонімічні ряди фразеологізмів
-
Складаємо тексти заданих типів
-
Теоретична вікторина «Стилі мовлення»
-
Визначаємо стилі синтаксичних одиниць
-
Визначаємо стилі мовлення та тем уривків
-
Виділяємо речення, які не відповідають стилю уривка
-
Вибираємо види творів, у яких реалізується стиль мовлення
-
Складаємо та характеризуємо діалог
-
Визначаємо зайве в конспекті
-
Відновлюємо порядок речень у тексті
-
Визначаємо тему тексту за ключовими словами та фразами
-
Вибираємо ключові слова до тексту
-
Вибираємо заголовок тексту
-
Відновлюємо деформований текст
-
Відновлюємо порядок абзаців у тексті
-
Визначаємо порушення ознак тексту
-
Визначаємо, що передає заголовок тексту
-
Визначаємо частину тексту, яка відсутня
-
Розставляємо абзаци в тексті
-
Визначаємо кількість мікротем
-
Відновлюємо план тексту
-
Визначаємо засоби поєднання речень у тексті
-
Доповнюємо текст засобами поєднання речень
-
Вибираємо засоби поєднання речень у тексті
-
Визначаємо вид міжфразового зв'язку
-
Аналізуємо прослуханий текст
-
Вибираємо тему та основну думку тексту
-
Визначаємо тематичне твердження
-
Визначаємо лексичні засоби міжфразового зв’язку в тексті
-
Визначаємо структуру тексту
-
Визначаємо виражально-зображувальні засоби
-
Складаємо план почутого тексту
-
Слухаємо текст та аналізуємо його