Опис завдання
Дитина вже знає, що в деяких випадках слова вживаються не в прямому, а в переносному значенні, тобто мовець має на увазі не те, що зазвичай вкладають у сенс слова, а щось інше. Однак, досі дитина працювала зі словами, що використовуються у переносному значенні, лише в рамках завдань, які направлені на писемне мовлення. Цього разу дитина працюватиме з усним мовленням. На екрані перед учнем міститься багатоелементний малюнок, який водночас є головною родзинкою завдання, тобто тим, що робить його цікавим з візуальної точки зору. Через роботу з деталями ілюстрації відбувається виконання вправи. На малюнку є пара персонажів. Біля кожного з них – активна кнопка. Натискаючи на кожну з кнопок, дитина почує два речення. Звісно, натискати на них слід по черзі, щоб записи текстів не злились. Одне з речень використовує те чи інше слово у прямому значенні, тоді як інше – це слово використовує вже у значенні переносному. Біля кожного з героїв є той чи інший предмет. Над малюнком міститься формулювання завдання, де вказується, що слід вибрати дитині цього разу – пряме значення чи все-таки переносне. Отже, слід вибрати один з предметів біля зображених героїв та виконати з ним ту чи іншу дію. Наприклад, з обох боків від басейну є пара дітей, і біля ніг кожної дитини – по одному мʼячу. Кинути у воду слід той мʼяч, де слово використовується у переносному значенні у наведеному контексті. Школяр має це зрозуміти, прослухавши обидва записи, для яких опрацьоване слово є єдиним спільним елементом.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- розрізняє на слух мовні одиниці: слова, словосполучення, речення; встановлює їхню кількість;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови;
- слухає і розуміє усне висловлювання; фіксує початок і кінець, визначає на слух кількість речень, кількість слів у реченні;
- відповідає на запитання за змістом прослуханого;
- демонструє розуміння прослуханого тексту, виконуючи навчальні дії із опорою на допоміжні матеріали (ілюстрація, опорні слова, словосполучення).
Учень/учениця:
- користується порівнянням та аналогією як засобами встановлення нових ознак і якостей;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
Учень/учениця розуміє різницю між офіційним та неофіційним використанням мови; визначає пряме і переносне значення слів і фраз з використанням контекстних підказок.
Учень/учениця використовує контекст речення як ключ до значення слова або фрази, знаходить чи складає до ключового речення речення з тим самим змістом, виділяє в контексті та правильно використовує синоніми, антоніми, омоніми.
Учень/учениця знає та використовує точні відповідні загальні академічні та спеціальні визначення, які є базовими для конкретної теми, виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів, фраз, доступних текстів.
