Опис завдання
Писемна та усна форми мови існують водночас, паралельно та взаємопов'язано. Це означає, що будь-яка тема, яку дитина опрацьовувала за допомогою спеціальних вправ, яку вона записувала у свій зошит, має такий самий зміст і в усній мові. У тому числі і тема дієслівних часів. Дана вправа, яка зосереджена на усному мовленні, дає можливість опрацювати цю тему. На екрані перед дитиною міститься зображення багатокомпонентного малюнка, на якому зображено двох персонажів. Кожен з них щось говорить. Його слова знаходяться у діалоговій хмаринці, при чому вони зображені не написаним текстом, а за допомогою активної кнопки. Коли дитина її натискає, то чує речення. Ці речення, які промовляють персонажі, відрізняються перш за все за часом описаних у них подій. Над малюнком міститься формулювання завдання, де вказано, якого з персонажів слід вибрати: того, хто говорить про події минулого, того, хто описує те, що відбувається зараз, або ж того, хто розказує щось про майбутнє. Дитина уважно читає завдання, після чого слухає обидва речення по черзі. Вибравши потрібного героя, дитина проходить на наступний етап вправи, де треба виконати аналогічні дії з іншою парою фраз. Школяр тренуватиметься впізнавати час дієслів на слух. Це дуже важлива навичка для повноцінного спілкування. Ця вправа ефективно ілюструє, що час дієслова вказує на час всього речення. Якщо раніше дитина сприймала час саме як категорію дієслова, яка властива цій частині мови, то тепер школяр розуміє: через неї значення часу розповсюджується на весь текст. А різноманіття речень та малюнків, які змінюються з кожним рівнем, роблять завдання більш цікавим для дитини.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- пояснює лексичні значення дієслів, добирає дієслова до груп з різними лексичними значеннями;
- добирає до поданого дієслова 2-3 синоніми, антоніми;
- пояснює пряме і переносне значення дієслів, 2-3 значення багатозначного дієслова, вводячи їх у словосполучення, речення, зв’язні висловлювання;
- використовує дієслова в навчальних вправах, у текстах розповідного та описового типу;
- добирає з-поміж поданих дієслів те, що найбільш відповідає мовленнєвій ситуації, уникає одноманітності у використанні дієслів;
- впізнає на слух та в письмових текстах неозначену форму дієслова;
- добирає неозначену форму до дієслів, поданих в інших формах;
- використовує неозначену форму у побудові навчальних текстів-інструкцій, порад;
- визначає час дієслова у реченнях, тексті;
- змінює дієслова за часами і числами, вживає ці дієслівні форми у своєму мовленні;
- дотримується літературної вимови і правопису дієслів на -ся;
- утворює і пояснює значення дієслів на -ся, вживає їх у побудові речень, у зв’язному мовленні.
Учень/учениця:
- розрізняє на слух мовні одиниці: слова, словосполучення, речення; встановлює їхню кількість;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови;
- слухає і розуміє усне висловлювання; фіксує початок і кінець, визначає на слух кількість речень, кількість слів у реченні;
- відповідає на запитання за змістом прослуханого;
- демонструє розуміння прослуханого тексту, виконуючи навчальні дії із опорою на допоміжні матеріали (ілюстрація, опорні слова, словосполучення).
Учень/учениця:
- користується порівнянням та аналогією як засобами встановлення нових ознак і якостей;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
Учень/учениця розрізняє і правильно використовує дієслова, вміє змінювати дієслова за часом, родом і числами; вживає та розуміє лексичні конструкції з дієсловами.
Учень/учениця знає та використовує точні відповідні загальні академічні та спеціальні визначення, які є базовими для конкретної теми, виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів, фраз, доступних текстів.
