Опис завдання
Це завдання працює відразу на кількох рівнях. Водночас воно загадує загадку, але разом з тим пропонує цікаву гру, де числа пов’язані з літерами. Зрозумівши суть цього зв’язку, учень відгадує слово, зашифроване в загадці. А це дозволить використати усне мовлення для вирішення завдання в писемному, що посилить зв’язок між ними.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- знає, що вивчають лексикологія та фразеологія, орфографія та морфологія;
- знає та пояснює лексичне значення слів і фразеологізмів;
- знає самостійні та службові частини мови;
- знає виражальні можливості кожної із самостійних частин мови;
- знає правила правопису слів;
- доцільно використовує в мовленні різні групи лексики, фразеологізми;
- визначає й аргументує належність слова до певної групи лексики;
- здійснює адекватний добір слів для складання висловлення певного змісту та стилю;
- визначає морфологічні ознаки, синтаксичну роль самостійних частин мови;
- обґрунтовує правопис слів правилами;
- користується лінгвістичними словниками різних видів;
- редагує речення й тексти, у яких допущено лексичні та граматичні помилки.
Учень/учениця:
- розуміє відмінність між різновидами аудіювання;
- розрізняє на слух мовні одиниці: слова, словосполучення, речення;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови або узгодження складових, або відповідні зазначеним в завданні прикметам;
- слухає і розуміє усне висловлювання, фіксує початок і кінець, визначає на слух кількість речень у тексті;
- знає особливості будови опису пам’ятки історії й культури;
- розпізнає вжиті в прослуханому тексті типи мовлення: розповідь, роздум, опис;
- розпізнає в тексті розповідного характеру опис пам’ятки історії та культури, аналізує його будову.
- відповідає на запитання за змістом прослуханого;
- демонструє розуміння прослуханого тексту, виконуючи навчальні дії.
Учень/учениця:
- аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
- порівнює, узагальнює, конкретизує їх;
- виділяє головне з-поміж другорядного;
- здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
- моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
Учень/учениця:
— визначає та/або уточнює значення невідомих і багатозначних слів та фраз у текстах, вміє вибирати влучний з декількох варіантів;
— використовує загальновживані морфеми як ключ до значення слова;
— розуміє і визначає значення спільнокореневих слів;
— використовує контекст для кращого розуміння значення слова або фрази;
— узагальнює або конкретизує поняття, добирає влучні слова і фрази, щоб досягнути потрібної мети;
— звертається до загальних та спеціалізованих довідкових матеріалів (енциклопедій, словників, глосаріїв, тезаурусів), як друкованих, так і цифрових, для визначення точного змісту слова, його частиномовної приналежності або правильного наголошування;
— демонструє незалежність у пошуку довідкових матеріалів про невідомі терміни, важливі для розуміння тексту або власного висловлювання.
Учень/учениця:
— вміє інтерпретувати мовленнєві фігури (наприклад, персоніфікації, метафори) та прості аналогії в контексті;
— розрізняє нюанси в значеннях слів та вміє їх доречно використовувати відповідно до стилю мовлення;
— розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та використовує їх для опису предметів, їхніх ознак, дій, явищ тощо;
— використовує взаємозв’язок між окремими словами, щоб краще зрозуміти лексичне значення кожного окремого поняття;
— розуміє значення та взаємозв’язок слів з протилежними або схожими, але не однаковими значеннями;
— розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами.
