Закодоване слово

Учень/учениця:
— знає та використовує точні відповідні загальні академічні та спеціальні визначення, які є базовими для конкретної теми;
— виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.

Учень/учениця:
— наводить кілька точних фрагментів тексту, демонструючи аналіз тексту, висновки, зроблені з нього;
— визначає дві або більше центральних ідей у тексті та аналізує їхній розвиток, надає об’єктивне резюме тексту;
— усвідомлює значення слів і словосполучень, які використовуються в тексті, включно з образним, конотативним та технічним сенсами;
— аналізує вплив конкретного вибору слова на зміст і тон усього тексту;
— аналізує структуру організації тексту, включно з тим, як основні розділи сприяють розвитку цілого тексту;
— визначає точку зору або мету автора в тексті й аналізує, яким чином автор відокремлює свою позицію від позиції інших;
— порівнює й протиставляє текст з аудіоверсією тексту, аналізуючи втілення кожного суб’єкта порівняння;
— читає та осмислює науково-публіцистичну літературу в проміжку складності для 9-10 класів;
— використовує виразне мовлення, розділяє речення та думки інтонаційними паузами;
— наводить кілька уривків із тексту, демонструючи розуміння ключових думок і висновків, зроблених із тексту;
— визначає тему й основну думку та аналізує їхній розвиток протягом тексту;
— аналізує взаємодію окремих елементів твору.

Учень/учениця:
— розуміє суть понять «лексична норма», «лексичне значення слів», «лексична сполучуваність слів», «слово і контекст», «лексична помилка»;
— розуміє суть понять «порушення лексичної норми», «фразеологізми», «стилістичне забарвлення фразеологізмів»;
— пояснює загальні принципи класифікації словникового складу української мови;
— пояснює найпоширеніші випадки порушення лексичної норми;
— визначає роль і стилістичні можливості вивчених лексичних одиниць, комунікативно доцільно використовує їх у власному мовленні;
— визначає роль і доречність використання фразеологічних засобів мови, стилістичну функцію їх;
— розуміє відмінності між лексичними, фразеологічними синонімами; доречно використовує їх у тексті;
— усвідомлює відмінність між фразеологічними синонімами й антонімами;
— використовує лексичну синонімію як засіб виправлення невиправданих повторів, як засіб зв’язку речень у тексті;
— правильно й доречно використовує фразеологізми відповідно до стилістичного забарвлення їх.

Учень/учениця:
— розуміє відмінність між різновидами аудіювання;
— розрізняє на слух мовні одиниці: слова, словосполучення, речення;
— виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови або узгодження складових, або відповідні зазначеним в завданні прикметам;
— слухає і розуміє усне висловлювання, фіксує початок і кінець, визначає на слух кількість речень у тексті;
— знає особливості будови опису пам’ятки історії й культури;
— розпізнає вжиті в прослуханому тексті типи мовлення: розповідь, роздум, опис;
— розпізнає в тексті розповідного характеру опис пам’ятки історії та культури, аналізує його будову.
— відповідає на запитання за змістом прослуханого;
— демонструє розуміння прослуханого тексту, виконуючи навчальні дії.