Опис завдання
Існує досить велика кількість числівникових форм. Ці слова діляться на кількісні та порядкові. Є збірні числівники, а поза тим – всі вони мають категорію відмінку, а деякі – ще й роду. Відповідно утворюється досить велике різноманіття комбінацій форм, категорій й особливих випадків. Орієнтиром при виборі тої чи іншої форми служить, звісно, головне слово, яке й описує числівник, тобто іменник. У ході виконання цього завдання, яке підсумовує знання та вміння дитини, присвячені граматичній зміні числівників, учень тренуватиметься серед кількох варіантів відшукувати правильні словосполучення з числівником. На екрані перед дитиною міститься кілька таких словосполучень на кожному етапі завдання. Лексично вони всі тотожні, однак відрізняються граматично як числівники, так й іменники, що входять до їхнього складу. Завдання полягає у тому, щоб з-поміж цих варіантів вибрати правильний. Всі інші будуть містити у собі помилку, іноді очевидно, а іноді й таку, яка є досить поширеною між учнями. Школяр аналізує кожне словосполучення окремо і визначає, чи правильно у ньому вжито іменник, чи правильно – числівник, і чи ефективно вони були поєднання, зокрема, чи є між ними узгодження, адже іноді одне з двох слів має правильну форму, однак, неправильним є все словосполучення. Коли дитина вибере один правильний варіант, а всі неправильні позначить відповідними позначками, то пройде на новий етап до нового випадку форм словосполучення з числівником. При цьому словосполучення подаються не поодиноко, вони ніби вписані в структуру малюнку, де є кілька персонажів, що ніби звертаються до дитини. Це надає більшої інтерактивності даному завданню.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- впізнає серед слів числівники, ставить до них питання «скільки?», «котрий?», «котра?», «котре?», «котрі?»;
- правильно вимовляє і пише числівники, передбачені програмою, форми родового відмінка числівників 50-80 та на позначення дат;
- ставить питання до кількісних і порядкових числівників;
- вживає правильні форми числівників для позначення часу;
- будує словосполучення з числівникам.
Учень/учениця:
- знає напам’ять українську абетку (алфавіт), розташовує слова у списку за абеткою, орієнтуючись на другу і третю літери у слові;
- знаходить потрібне слово в навчальному словнику, користується орфографічним словником для перевірки закінчення іменників чоловічого роду на приголосний у родовому відмінку;
- відображає на письмі явища чергування приголосних [г], [к], [х] із [з´], [ц´], с´] та голосного [і] з [е], [о];
- вживає у процесі виконання навчальних вправ: у родовому відмінку іменників жіночого роду на -а закінчення -и -і , в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого та жіночого роду з основою на м’який приголосний та [ж], [ч], [ш] закінчення -ею, -ем, закінчення -єю в іменниках жіночого роду на –ія, закінчення -єм в іменниках чоловічого роду на [й];
- перевіряє за словником закінчення в родовому й орудному відмінках іменників на -ар, -яр;
- дотримується правил написання іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини (сіль-сіллю; честь-честю);
- вживає закінчення -ах (-ях) в іменниках місцевого відмінка множини;
- уживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується правила написання прикметників у називному відмінку множини (із закінченням -і);
- правильно записує числівники, форми родового відмінка числівників 50-80;
- пише займенники окремо від прийменників;
- уживає приставну літеру «н» після прийменників у займенниках 3-ї особи;
- знає і дотримується правила окремого написання «не» з дієсловами;
- дотримується правила правопису дієслів на -ся;
- дотримується правил правопису найуживаніших прислівників, зокрема, передбачених програмою для запам’ятовування;
- правильно вживає розділові знаки в кінці речень.
Учень/учениця розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо; розуміє значення простих аналогій та метафор у контексті; розуміє значення та взаємозв’язок слів з протилежними та схожими, але не однаковими значеннями; співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення; визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням; розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами; має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
