Опис завдання
Прикметники – слова, які використовуються для того, щоб охарактеризувати предмети, називати їхні якості. Тому між прикметниками та іменниками дуже часто встановлюється звʼязок узгодження: прикметник переймає на себе граматичні категорії іменника – рід, число та відмінок. За допомогою цього граматичного звʼязку вдається у тексті з першого погляду, навіть до лексичного аналізу, зрозуміти, які слова у реченні повʼязані між собою та як. Ця вправа є ефективним тренажером, який має навчити дитину сприймати, аналізувати та швидко впізнавати цей звʼязок. Акцент механіки вправи робиться на ігровій стороні процесу її виконання. На екрані перед учнем міститься кілька обʼєктів, повʼязаних між собою: квіти, які ростуть у горщиках. Всі квіти та горщики виповнені у різних кольорах, хоча єдина манера ілюстрації надає цілісності стилю картинки. На кожній квітці по одному прикметнику; на кожному горщику – по одному іменнику. Вони розташовані у хаотичному порядку. Завдання, яке ставиться перед учнем, полягає у тому, щоб перемістити квітки по відповідних горщиках, щоб прикметник на пелюстках узгоджувався з іменником на горщику. Принцип вибору – як лексичний, так і граматичний. Слова мають бути логічно повʼязані. Наприклад, «миле теля» та «зелена сукня» – у цих словосполученнях прикметники обʼєднуються саме з наданими іменниками, а не навпаки, бо лише така комбінація є змістовною, а крім того ці слова збігаються за родом, відмінком та числом.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- відносить до прикметників слова, що означають різні ознаки предметів;
- добирає до поданого прикметника 2-3 синоніми, антоніми;
- пояснює і вживає у мовленні прикметники у прямому і переносному значеннях;
- змінює прикметники за числами та родами;
- визначає рід і число прикметника за родом зв’язаного з ним іменника та за характерним закінченням;
- зіставляє і розрізнює відмінкові закінчення прикметників з орієнтацією на твердий і м’який приголосний основи;
- визначає відмінки прикметників за відмінками іменників;
- дотримується правил вимови і написання прикметників на -ський, -цький, -зький;
- вживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується м’якої і пом’якшеної вимови кінцевих приголосних основи прикметників у називному відмінку множини.
Учень/учениця:
- застосовує здобуті протягом навчання в початкових класах мовні знання і мовленнєві вміння у процесі виконання навчальних і контрольних завдань.
Учень/учениця:
- користується порівнянням та аналогією як засобами встановлення нових ознак і якостей;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
Учень/учениця розрізняє та використовує прикметники, впізнає прикметники в реченні та розрізняє за тлумаченням; розуміє ступені порівняння прикметників, змінює прикметники за родами і числами, правильно використовує прикметники за розрядами (відносні, якісні, присвійні), розуміє взаємодію прикметника з іменником, вживає та розуміє лексичні конструкції з прикметниками.
Учень/учениця розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо; розуміє значення простих аналогій та метафор у контексті; розуміє значення та взаємозв’язок слів з протилежними та схожими, але не однаковими значеннями; співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення; визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням; розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами; має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
