З'єднуємо абзаци з відповідними частинами тексту

Чим більший рівень мовної одиниці, тим вона більш варіативна. Завдяки цьому тексти дуже відрізняються між собою, і їхня класифікація й структурування, хоча й має конкретні норми, залишає дуже великий «простір для маневру». Тим не менше, у тексту завжди є певна структура. Зокрема, у ньому завжди є зачин, основна частина та кінцівка. Якщо текст є невеликим, то початок нової частини відображається новим абзацом. Ця вправа присвячена саме структуруванню тексту за ними. На екрані перед дитиною міститься зображення кількох робочих зон. Кожна містить іншу частину тексту, кожна називає свою частиною відповідним терміном: «зачин», «основна частина», «кінцівка». Ці назви розміщено хаотично. Дитина має прочитати кожну частину тексту, кожен абзац, після чого зрозуміти, як вони повʼязані між собою – за змістом та структурно. Після цього учень переносить назву кожного абзацу до відповідного уривку тексту. Складність виконання цієї вправи, яка стимулює логічне та аналітичне мислення дитини, полягає у тому, що абзаци не знаходяться одне під одним, як у звичайному тексті. Замість цього вони ніби розкидані по екрані, що водночас урізноманітнює візуальний ряд, і разом з цим робить текст трохи складнішим для сприйняття. Слід докласти більших зусиль, аби зрозуміти, який дійсно має бути порядок цих частин. Розуміння цього внутрішнього звʼязку є важливим для того, щоб в майбутньому дитина успішно опрацьовувала значно більші тексти, де абзаци не співпадають зі структурними частинами. Кожен етап супроводжується зображенням нового персонажа, наприклад, милої казкової тваринки, яка читає книжку. У компанії таких героїв рухатись крізь рівні значно приємніше.