Опис завдання
Згідно з традицією та нормами української граматики, іменник має сім відмінкових форм: називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий та кличний відмінки. Кожен відповідає на свої питання, відіграє свою роль в реченні та виражає свою позицію відносно об'єкта та предмета мовлення. Ця вправа відкриває низку завдань, що присвячені саме правильному вибору форм відмінків іменників. На екрані перед учнем на кожному етапі міститься зображення маленького тексту, що складається лише з одного, але поширеного та довгого речення. Тим не менш, цей текст є досить інформативним та цілісним, тож використання у ньому різноманітних іменників ілюструє важливість відмінків для повноцінного спілкування повними та поширеними реченнями. Отже, це речення є неповним – у ньому бракує, як мінімум, двох слів для кожного випадку. Ці слова – це завжди іменники. Завдання, яке ставиться перед дитиною, полягає у тому, щоб вибрати потрібні та правильні для контексту відмінкові форми. Варіанти надаються під робочою зоною з цим реченням. Варіанти зручно структуровано. Словоформи обох слів розміщено по двох стовпчикам, тож учень не заплутається в них, і вся суть вибору залишається саме у підборі правильної форми відмінку, яка підходить для речення. Щоб зрозуміти, яка форма є відповідною, дитина аналізу є контекст, навколишні слова та розуміє, на яке питання має відповідати іменник, котрий стоїть на порожньому місці. Коли школяр визначається з цим питанням, серед варіантів він знаходить слово, що відповідає на нього – і вставляє на порожнє місце. Після цього починається наступний етап завдання, де треба виконати аналогічний набір дій. Назви відмінків не надаються, однак, дитина вже розуміє, що саме з різними формами цієї граматичної категорії вона має справу.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- відносить до іменників слова з абстрактним значенням;
- добирає до поданого іменника 2-3 синоніми, антоніми;
- розкриває значення багатозначного іменника, у процесі виконання навчальних вправ вводить його в словосполучення, речення;
- визначає рід і число іменників, змінює іменники за числами і відмінками, визначає початкову форму іменника, відмінок іменника в реченні;
- визначає і розуміє явища чергування кореневих [і] з [е], [о] в окремих іменниках жіночого та чоловічого родів з основою на приголосний;
- правильно вживає закінчення при відмінюванні іменників;
- використовує у мовленні паралельні форми іменників чоловічого роду – назв істот у давальному і місцевому відмінках однини;
- вживає подвоєні букви на позначення м’яких приголосних перед закінченням -ю з основою на приголосний;
- не вживає подвоєння в іменниках зі збігом приголосних в основі;
- правильно вживає прийменники з іменниками в окремих відмінках;
- вживає літературні форми закінчень іменників у місцевому відмінку множини.
Учень/учениця:
- знає напам’ять українську абетку (алфавіт), розташовує слова у списку за абеткою, орієнтуючись на другу і третю літери у слові;
- знаходить потрібне слово в навчальному словнику, користується орфографічним словником для перевірки закінчення іменників чоловічого роду на приголосний у родовому відмінку;
- відображає на письмі явища чергування приголосних [г], [к], [х] із [з´], [ц´], с´] та голосного [і] з [е], [о];
- вживає у процесі виконання навчальних вправ: у родовому відмінку іменників жіночого роду на -а закінчення -и -і , в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого та жіночого роду з основою на м’який приголосний та [ж], [ч], [ш] закінчення -ею, -ем, закінчення -єю в іменниках жіночого роду на –ія, закінчення -єм в іменниках чоловічого роду на [й];
- перевіряє за словником закінчення в родовому й орудному відмінках іменників на -ар, -яр;
- дотримується правил написання іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини (сіль-сіллю; честь-честю);
- вживає закінчення -ах (-ях) в іменниках місцевого відмінка множини;
- уживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується правила написання прикметників у називному відмінку множини (із закінченням -і);
- правильно записує числівники, форми родового відмінка числівників 50-80;
- пише займенники окремо від прийменників;
- уживає приставну літеру «н» після прийменників у займенниках 3-ї особи;
- знає і дотримується правила окремого написання «не» з дієсловами;
- дотримується правила правопису дієслів на -ся;
- дотримується правил правопису найуживаніших прислівників, зокрема, передбачених програмою для запам’ятовування;
- правильно вживає розділові знаки в кінці речень.
Учень/учениця використовує загальновживані іменники, власні назви, впізнає іменники в реченні і розрізнює за тлумаченням; змінює іменники за числами, родами, відмінками; виявляє близькі та протилежні за заначенням слова, вживає та розуміє лексичні конструкції з іменниками.
