Опис завдання
Якщо попереднє завдання знайомило дитину з другорядними членами речення, то це дає змогу дитині опрацювати практичні навички роботи з ними у реченні. На екрані перед школярем міститься зображення нового для кожного етапу речення. Воно є неповним – у тексті пропущено одне слово. Загалом, для розуміння повідомлення, яке міститься в реченні, це заважає лише у тому випадку, якщо пропущено підмет або присудок, які є центром цього повідомлення та завершеної думки даної конструкції. Однак, і другорядні члени речення – додаток, означення, обставина – грають у ньому досить важливу роль, адже вони роблять повідомлення більш повним. Те, який саме член речення було пропущено, вказано у формулюванні до завдання, яке знаходиться над робочою зоною з реченням. Учень читає цю назву та згадує, яку роль відіграє цей член речення, що він означає, на які питання відповідає та якою частиною мови здебільшого є. Під реченням міститься кілька варіантів, які претендують на порожнє місце у ньому. Всі вони лексично підходять під описану тему. Однак, один з них все ж не підходить до слів у реченні граматично. Інші два підходять і лексично, і граматично, але вони грають різну синтаксичну роль. Наприклад, треба вибрати означення, а варіантами є прикметник та іменник у непрямому відмінку. Дитина розуміє, що останній презентує на роль додатка, тож вибирає перше слово, яке стає на своє місце, доповнює речення та завершує його. Після цього дитина проходить на наступний етап вправи до аналогічного випадку. Там буде не лише нове речення – треба буде вибрати ще й новий його член, котрий було пропущено. Завдяки виконанню цього завдання дитина краще орієнтується у різних членах речення, зокрема, вчиться ліпше розрізняти другорядні.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- розрізнює на слух і на письмі розповідні, питальні і спонукальні речення, розрізнює серед них окличні і неокличні;
- знаходить головні і другорядні члени речення у найпростіших випадках, встановлює логіко-граматичні зв’язки між членами речення за допомогою питань, поширює речення;
- складає речення за поданими графічними схемами, відновлює зміст деформованих речень;
- виявляє в реченні однорідні члени (головні і другорядні), виконує навчальні вправи з реченнями з однорідними членами, вживає кому при однорідних членах речення.
Учень/учениця створює, розширює доповнює і перегруповує речення; виявляє головні і другорядні члени речення; розрізнює завершені і незавершені речення; розуміє зв'язок слів у реченні; відрізняє речення за метою висловлювання та емоційним забарвленням.
