Опис завдання
Речення з прямою мовою діляться на дві структурно різні частини: пряма мова, тобто слова, які належать певному мовцю і передаються автором речення без змін; слова автора речення. Коли той, хто висловлює у реченні думку, описує чужі слова, він їх певною мірою коментує, називаючи чужу мовну конструкцію, яку вставив у своє речення. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься називати такі речення правильно. На екрані перед учнем міститься зображення речення з прямою мовою – нового для кожного наступного рівня завдання. У ньому бракує слова, яке є першим після прямої мови (або останнім словом автора речення перед прямою мовою – все залежить від того, як ці частини співвідносяться), а під робочою зоною з цим реченням – кілька варіантів того, яким має бути це слово. Наприклад, питальне речення описується словом «запитав», а розповідне – словами «сказав», «промовив», «розповів» тощо. Дитина аналізує пряму мову, значення цієї фрази та те, до якого виду речень вона належить. Після цього дитина вибирає правильний варіант з-поміж наведених. Він лише один, після чого школяр виділяє це слово, і воно зʼявляється у реченні з прямою мовою, доповнюючи та завершуючи його. Коли дитина це зробить, то пройде на новий етап завдання, де треба буде виконати аналогічний набір дій з іншим реченням з прямою мовою. Таким чином дитина навчиться розпізнавати роль прямої мови у висловлюваннях. Крім того, вміння знаходити правильні дієслова, що описують пряму мову, є корисним і для повсякденного використання, наприклад, коли дитина переказує чиїсь слова та повідомлення. Також це вміння є корисним у спробах написання нових оригінальних текстів або при переказі тексту на письмі.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- пояснює лексичні значення дієслів, добирає дієслова до груп з різними лексичними значеннями;
- добирає до поданого дієслова 2-3 синоніми, антоніми;
- пояснює пряме і переносне значення дієслів, 2-3 значення багатозначного дієслова, вводячи їх у словосполучення, речення, зв’язні висловлювання;
- використовує дієслова в навчальних вправах, у текстах розповідного та описового типу;
- добирає з-поміж поданих дієслів те, що найбільш відповідає мовленнєвій ситуації, уникає одноманітності у використанні дієслів;
- впізнає на слух та в письмових текстах неозначену форму дієслова;
- добирає неозначену форму до дієслів, поданих в інших формах;
- використовує неозначену форму у побудові навчальних текстів-інструкцій, порад;
- визначає час дієслова у реченнях, тексті;
- змінює дієслова за часами і числами, вживає ці дієслівні форми у своєму мовленні;
- дотримується літературної вимови і правопису дієслів на -ся;
- утворює і пояснює значення дієслів на -ся, вживає їх у побудові речень, у зв’язному мовленні.
Учень/учениця:
- знає напам’ять українську абетку (алфавіт), розташовує слова у списку за абеткою, орієнтуючись на другу і третю літери у слові;
- знаходить потрібне слово в навчальному словнику, користується орфографічним словником для перевірки закінчення іменників чоловічого роду на приголосний у родовому відмінку;
- відображає на письмі явища чергування приголосних [г], [к], [х] із [з´], [ц´], с´] та голосного [і] з [е], [о];
- вживає у процесі виконання навчальних вправ: у родовому відмінку іменників жіночого роду на -а закінчення -и -і , в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого та жіночого роду з основою на м’який приголосний та [ж], [ч], [ш] закінчення -ею, -ем, закінчення -єю в іменниках жіночого роду на –ія, закінчення -єм в іменниках чоловічого роду на [й];
- перевіряє за словником закінчення в родовому й орудному відмінках іменників на -ар, -яр;
- дотримується правил написання іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини (сіль-сіллю; честь-честю);
- вживає закінчення -ах (-ях) в іменниках місцевого відмінка множини;
- уживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується правила написання прикметників у називному відмінку множини (із закінченням -і);
- правильно записує числівники, форми родового відмінка числівників 50-80;
- пише займенники окремо від прийменників;
- уживає приставну літеру «н» після прийменників у займенниках 3-ї особи;
- знає і дотримується правила окремого написання «не» з дієсловами;
- дотримується правила правопису дієслів на -ся;
- дотримується правил правопису найуживаніших прислівників, зокрема, передбачених програмою для запам’ятовування;
- правильно вживає розділові знаки в кінці речень.
Учень/ учениця:
- відтворює діалог на задану тему;
- використовує у власному мовленні формули мовленнєвого етикету;
- спостерігає за відтворенням на письмі прямої мови і діалогу, усвідомлює різницю між ними.
Учень/учениця розрізняє і правильно використовує дієслова, вміє змінювати дієслова за часом, родом і числами; вживає та розуміє лексичні конструкції з дієсловами.
Учень/учениця правильно використовує розділові знаки для позначення на письмі прямої мови або цитат.
