Опис завдання
Здається, що після того, як дитина вивчила граматичні категорії іменників, опрацювання граматики прикметників є темою вкрай простою. Дійсно, прикметник, як й іменник, має граматичні категорії роду, числа та відмінку і здається, що провідміняти прикметник після іменника просто. Це не так. Перше за все тому, що морфемний склад прикметників при відмінюванні не такий, як у іменника. Крім того, всі прикметники і лише декілька іменників змінюються за родом (більшість іменників мають лише один сталий рід), що додає прикметникам більшого варіативного різноманіття форм. Відповідно кожен випадок варто розглядати окремо, аби школяр не заплутався в такій кількості. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься відмінювати прикметники так званої мʼякої групи. Ніякої особливої складності тут нема – до мʼякої групи в контексті цього завдання належать ті прикметники, основа яких закінчується на помʼякшений або мʼякий приголосний. Закінчення прикметників варіативні, оскільки враховуються фонетичний склад слова та природну тягу української мови до милозвучності. Тому форма відмінкових закінчень прикметників мʼякої групи дещо відрізнятиметься від аналогічної форми твердої. На екрані перед учнем міститься зображення сувою. На ньому - своя словоформа прикметника мʼякої групи. Над сувоєм сформульовано завдання, де міститься початкова форма. Дитина, знаючи правильні відмінкові питання, вписує закінчення до слів. Загальне правило таке: мʼякість останнього звуку основи зберігається завдяки використанню «і» та йотованих голосних в закінченні.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- відносить до прикметників слова, що означають різні ознаки предметів;
- добирає до поданого прикметника 2-3 синоніми, антоніми;
- пояснює і вживає у мовленні прикметники у прямому і переносному значеннях;
- змінює прикметники за числами та родами;
- визначає рід і число прикметника за родом зв’язаного з ним іменника та за характерним закінченням;
- зіставляє і розрізнює відмінкові закінчення прикметників з орієнтацією на твердий і м’який приголосний основи;
- визначає відмінки прикметників за відмінками іменників;
- дотримується правил вимови і написання прикметників на -ський, -цький, -зький;
- вживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується м’якої і пом’якшеної вимови кінцевих приголосних основи прикметників у називному відмінку множини.
Учень/учениця:
- знає напам’ять українську абетку (алфавіт), розташовує слова у списку за абеткою, орієнтуючись на другу і третю літери у слові;
- знаходить потрібне слово в навчальному словнику, користується орфографічним словником для перевірки закінчення іменників чоловічого роду на приголосний у родовому відмінку;
- відображає на письмі явища чергування приголосних [г], [к], [х] із [з´], [ц´], с´] та голосного [і] з [е], [о];
- вживає у процесі виконання навчальних вправ: у родовому відмінку іменників жіночого роду на -а закінчення -и -і , в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого та жіночого роду з основою на м’який приголосний та [ж], [ч], [ш] закінчення -ею, -ем, закінчення -єю в іменниках жіночого роду на –ія, закінчення -єм в іменниках чоловічого роду на [й];
- перевіряє за словником закінчення в родовому й орудному відмінках іменників на -ар, -яр;
- дотримується правил написання іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини (сіль-сіллю; честь-честю);
- вживає закінчення -ах (-ях) в іменниках місцевого відмінка множини;
- уживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується правила написання прикметників у називному відмінку множини (із закінченням -і);
- правильно записує числівники, форми родового відмінка числівників 50-80;
- пише займенники окремо від прийменників;
- уживає приставну літеру «н» після прийменників у займенниках 3-ї особи;
- знає і дотримується правила окремого написання «не» з дієсловами;
- дотримується правила правопису дієслів на -ся;
- дотримується правил правопису найуживаніших прислівників, зокрема, передбачених програмою для запам’ятовування;
- правильно вживає розділові знаки в кінці речень.
Учень/учениця розрізняє та використовує прикметники, впізнає прикметники в реченні та розрізняє за тлумаченням; розуміє ступені порівняння прикметників, змінює прикметники за родами і числами, правильно використовує прикметники за розрядами (відносні, якісні, присвійні), розуміє взаємодію прикметника з іменником, вживає та розуміє лексичні конструкції з прикметниками.
