Опис завдання
Числівники, як вже знає дитина, належать до іменникових частин мови, тобто вони лексично, а відповідно й граматично повʼязані саме з іменником. Числівники утворюють словосполучення з іменниками, а тому, як й прикметники (хоча зі своєю специфікою) узгоджуються з ними. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься утворювати словосполучення з числівниками. На екрані перед учнем міститься два стовпчики слів. В одному – лише іменники, в іншому – тільки числівники. Вони розташовані хаотично відносно одне одного. Завдання, яке ставиться перед дитиною, полягає у тому, щоб перемістити числівники таким чином, аби вони знаходились біля іменників, з якими вони повʼязані. Один з рівнів роботи – лексичний. Школяр має звернути увагу на сенс утвореного ним словосполучення, його зміст. Однак, важливіше саме граматичний звʼязок. Якщо, скажімо, прикметники всі мають категорію роду, то з числівниками складніше. Дитина має зрозуміти, з якими іменниками комбінують кількісні, а з якими – порядкові числівники. Дитина уважно аналізує кожну пару слів та знаходить знайомі звʼязки, наприклад, назви дат на кшталт «пʼяте лютого» або форми словосполучень, де числівник отримує рід - «восьма річниця» тощо. Школяр змінює порядок положення числівників відповідно до іменників, після чого ще раз аналізує результат роботи. Учень має помітити різницю між іменниками, які повʼязані з тими чи іншими числівниками. Дитина має зрозуміти та узагальнити ці випадки, щоб в майбутньому використовувати такі конструкції вже в більш обʼємних текстах. Коли школяр відновить відповідність числівників з іменниками, то пройде на наступний етап до нового набору слів в обох стовпчиках.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- впізнає серед слів числівники, ставить до них питання «скільки?», «котрий?», «котра?», «котре?», «котрі?»;
- правильно вимовляє і пише числівники, передбачені програмою, форми родового відмінка числівників 50-80 та на позначення дат;
- ставить питання до кількісних і порядкових числівників;
- вживає правильні форми числівників для позначення часу;
- будує словосполучення з числівникам.
Учень/учениця:
- знає напам’ять українську абетку (алфавіт), розташовує слова у списку за абеткою, орієнтуючись на другу і третю літери у слові;
- знаходить потрібне слово в навчальному словнику, користується орфографічним словником для перевірки закінчення іменників чоловічого роду на приголосний у родовому відмінку;
- відображає на письмі явища чергування приголосних [г], [к], [х] із [з´], [ц´], с´] та голосного [і] з [е], [о];
- вживає у процесі виконання навчальних вправ: у родовому відмінку іменників жіночого роду на -а закінчення -и -і , в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого та жіночого роду з основою на м’який приголосний та [ж], [ч], [ш] закінчення -ею, -ем, закінчення -єю в іменниках жіночого роду на –ія, закінчення -єм в іменниках чоловічого роду на [й];
- перевіряє за словником закінчення в родовому й орудному відмінках іменників на -ар, -яр;
- дотримується правил написання іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини (сіль-сіллю; честь-честю);
- вживає закінчення -ах (-ях) в іменниках місцевого відмінка множини;
- уживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується правила написання прикметників у називному відмінку множини (із закінченням -і);
- правильно записує числівники, форми родового відмінка числівників 50-80;
- пише займенники окремо від прийменників;
- уживає приставну літеру «н» після прийменників у займенниках 3-ї особи;
- знає і дотримується правила окремого написання «не» з дієсловами;
- дотримується правила правопису дієслів на -ся;
- дотримується правил правопису найуживаніших прислівників, зокрема, передбачених програмою для запам’ятовування;
- правильно вживає розділові знаки в кінці речень.
Учень/учениця розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо; розуміє значення простих аналогій та метафор у контексті; розуміє значення та взаємозв’язок слів з протилежними та схожими, але не однаковими значеннями; співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення; визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням; розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами; має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
