Опис завдання
Слова не лише здатні змінюватись за граматичними категоріями, які властиві тій чи іншій частині мови, а й можуть час від часу переходити з однієї частини мови в іншу. Це відбувається шляхом зміни морфемного складу. За допомогою заміни одних суфіксів та закінчень іншими змінюється питання, на яке відповідає слово та його роль у реченні. У ході виконання цього завдання дитина буде утворювати іменники від інших частин мови, визначаючи також рід нововідтворених слів. На екрані перед дитиною міститься зображення робочої зони з каркасом майбутнього слова. Вона має цікаве оформленн: як дорожній вказівник. Поряд – інші подібні вказівники, але менші з варіантами роду для цього слова. Над цією композицією міститься формулювання завдання, де вказано, від якого слова слід утворити іменник. Дитина опрацьовуватиме вже знайомі слова, тож мета цього завдання полягає саме у тому, щоб проілюструвати, як морфемний склад змінює характер слова, впливаючи на його граматичні категорії. Мова – жива система, всі елементи якої взаємодіють у прямому та зворотному напрямках: якщо слово належить до іменників, то воно мусить мати певні закінчення, які змінюватимуть разом зі, скажімо, відмінюванням; з іншого боку, при зміні належності слова до частини мови, зміниться і набір цих категорій. Школяр аналізує слово із завдання, розуміє, як його треба змінити, аби воно відповідало на питання «що?» або «хто?», після чого вписує у каркас іменника на малюнку відповідну мовну одиницю, яка виходить в результаті цих метаморфоз. Далі залишається визначити рід іменника, вибравши один з варіантів. Після цього школяр проходить далі, на новий етап завдання, де треба буде відтворити вже інший іменник.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- відносить до іменників слова з абстрактним значенням;
- добирає до поданого іменника 2-3 синоніми, антоніми;
- розкриває значення багатозначного іменника, у процесі виконання навчальних вправ вводить його в словосполучення, речення;
- визначає рід і число іменників, змінює іменники за числами і відмінками, визначає початкову форму іменника, відмінок іменника в реченні;
- визначає і розуміє явища чергування кореневих [і] з [е], [о] в окремих іменниках жіночого та чоловічого родів з основою на приголосний;
- правильно вживає закінчення при відмінюванні іменників;
- використовує у мовленні паралельні форми іменників чоловічого роду – назв істот у давальному і місцевому відмінках однини;
- вживає подвоєні букви на позначення м’яких приголосних перед закінченням -ю з основою на приголосний;
- не вживає подвоєння в іменниках зі збігом приголосних в основі;
- правильно вживає прийменники з іменниками в окремих відмінках;
- вживає літературні форми закінчень іменників у місцевому відмінку множини.
Учень/учениця:
- застосовує здобуті протягом навчання в початкових класах мовні знання і мовленнєві вміння у процесі виконання навчальних і контрольних завдань.
Учень/учениця:
- знає напам’ять українську абетку (алфавіт), розташовує слова у списку за абеткою, орієнтуючись на другу і третю літери у слові;
- знаходить потрібне слово в навчальному словнику, користується орфографічним словником для перевірки закінчення іменників чоловічого роду на приголосний у родовому відмінку;
- відображає на письмі явища чергування приголосних [г], [к], [х] із [з´], [ц´], с´] та голосного [і] з [е], [о];
- вживає у процесі виконання навчальних вправ: у родовому відмінку іменників жіночого роду на -а закінчення -и -і , в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого та жіночого роду з основою на м’який приголосний та [ж], [ч], [ш] закінчення -ею, -ем, закінчення -єю в іменниках жіночого роду на –ія, закінчення -єм в іменниках чоловічого роду на [й];
- перевіряє за словником закінчення в родовому й орудному відмінках іменників на -ар, -яр;
- дотримується правил написання іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини (сіль-сіллю; честь-честю);
- вживає закінчення -ах (-ях) в іменниках місцевого відмінка множини;
- уживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується правила написання прикметників у називному відмінку множини (із закінченням -і);
- правильно записує числівники, форми родового відмінка числівників 50-80;
- пише займенники окремо від прийменників;
- уживає приставну літеру «н» після прийменників у займенниках 3-ї особи;
- знає і дотримується правила окремого написання «не» з дієсловами;
- дотримується правила правопису дієслів на -ся;
- дотримується правил правопису найуживаніших прислівників, зокрема, передбачених програмою для запам’ятовування;
- правильно вживає розділові знаки в кінці речень.
Учень/учениця використовує загальновживані іменники, власні назви, впізнає іменники в реченні і розрізнює за тлумаченням; змінює іменники за числами, родами, відмінками; виявляє близькі та протилежні за заначенням слова, вживає та розуміє лексичні конструкції з іменниками.
Учень/учениця використовує загальновживані афікси як ключ до значення слова, використовує зрозуміле значення кореня слова для визначення значення нового слова, створеного додаванням афіксів; змінює значення слів за допомогою додавання або вилучення афіксів до відомого слова; розуміє і визначає значення спільнокореневих слів, використовує значення окремих слів для розуміння значення слів, створених їх злиттям, та створює нові слова цим способом.
