Опис завдання
Особа дієслова – це специфічна граматична категорія, яка властива лише словам, що належать до даної частини мови. Особа означає відношення описаної дії до мовця та обʼєкта даної дії. Їх всього буває три, і кожна має форми однини й множини. За допомогою осіб вдається без додаткових словесних елементів, а лише по структурі дієслова зрозуміти, хто саме виконував дію: сам мовець, мовець разом з кимось, той, до кого він звертається (або ті, якщо йде мова про множинну форму), чи ті, про кого говорять, але хто наразі не є присутнім. У ході виконання цього завдання дитина буде утворювати форму дієслів третьої особи множини теперішнього часу. Чому саме їх? Причини дві: по-перше, ці форми часто викликають труднощі в школярів; по-друге, робота з конкретною формою дієслова з одного боку ілюструє різноманіття граматичних форм цієї частини мови, а з іншого – допомагає структурувати знання, що присвячені їм. На екрані перед дитиною міститься зображення бджолиних сот. Група шестикутників з медом знаходиться у верхній половині екрані – на них написані основи дієслів, тобто суто ті частини слова, які відповідають за лексичне значення. Під ними міститься кілька сот, на котрих знаходяться особові закінчення. Завдання, яке ставиться перед дитиною, полягає у тому, щоб вибрати правильне закінчення для кожної основи. У формулюванні завдання, що знаходиться над малюнком, міститься мета вправи: утворити особові дієслова. Учень для цього має проаналізувати кожну основу та вибрати потрібне для неї закінчення. Кожен етап супроводжується зображенням пасічника та бджіл, які додають вправі ігрового аспекту. Коли школяр допише цю морфему до кожного дієслова на рівні, то пройде на наступний етап, де будуть інші основи.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- пояснює лексичні значення дієслів, добирає дієслова до груп з різними лексичними значеннями;
- добирає до поданого дієслова 2-3 синоніми, антоніми;
- пояснює пряме і переносне значення дієслів, 2-3 значення багатозначного дієслова, вводячи їх у словосполучення, речення, зв’язні висловлювання;
- використовує дієслова в навчальних вправах, у текстах розповідного та описового типу;
- добирає з-поміж поданих дієслів те, що найбільш відповідає мовленнєвій ситуації, уникає одноманітності у використанні дієслів;
- впізнає на слух та в письмових текстах неозначену форму дієслова;
- добирає неозначену форму до дієслів, поданих в інших формах;
- використовує неозначену форму у побудові навчальних текстів-інструкцій, порад;
- визначає час дієслова у реченнях, тексті;
- змінює дієслова за часами і числами, вживає ці дієслівні форми у своєму мовленні;
- дотримується літературної вимови і правопису дієслів на -ся;
- утворює і пояснює значення дієслів на -ся, вживає їх у побудові речень, у зв’язному мовленні.
Учень/учениця:
- знає напам’ять українську абетку (алфавіт), розташовує слова у списку за абеткою, орієнтуючись на другу і третю літери у слові;
- знаходить потрібне слово в навчальному словнику, користується орфографічним словником для перевірки закінчення іменників чоловічого роду на приголосний у родовому відмінку;
- відображає на письмі явища чергування приголосних [г], [к], [х] із [з´], [ц´], с´] та голосного [і] з [е], [о];
- вживає у процесі виконання навчальних вправ: у родовому відмінку іменників жіночого роду на -а закінчення -и -і , в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого та жіночого роду з основою на м’який приголосний та [ж], [ч], [ш] закінчення -ею, -ем, закінчення -єю в іменниках жіночого роду на –ія, закінчення -єм в іменниках чоловічого роду на [й];
- перевіряє за словником закінчення в родовому й орудному відмінках іменників на -ар, -яр;
- дотримується правил написання іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини (сіль-сіллю; честь-честю);
- вживає закінчення -ах (-ях) в іменниках місцевого відмінка множини;
- уживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується правила написання прикметників у називному відмінку множини (із закінченням -і);
- правильно записує числівники, форми родового відмінка числівників 50-80;
- пише займенники окремо від прийменників;
- уживає приставну літеру «н» після прийменників у займенниках 3-ї особи;
- знає і дотримується правила окремого написання «не» з дієсловами;
- дотримується правила правопису дієслів на -ся;
- дотримується правил правопису найуживаніших прислівників, зокрема, передбачених програмою для запам’ятовування;
- правильно вживає розділові знаки в кінці речень.
Учень/учениця розрізняє і правильно використовує дієслова, вміє змінювати дієслова за часом, родом і числами; вживає та розуміє лексичні конструкції з дієсловами.
Учень/учениця використовує загальновживані афікси як ключ до значення слова, використовує зрозуміле значення кореня слова для визначення значення нового слова, створеного додаванням афіксів; змінює значення слів за допомогою додавання або вилучення афіксів до відомого слова; розуміє і визначає значення спільнокореневих слів, використовує значення окремих слів для розуміння значення слів, створених їх злиттям, та створює нові слова цим способом.
