Опис завдання
Опрацювання тієї чи іншої теми має відносно схожу схему, тобто порядок структурування вправ, які їй присвячені. Спочатку дитину знайомлять з новим матеріалом. Після цього – дають можливість його закріпити. І вже після цього дають завдання, яке зосереджено на чомусь іншому, але у ході його виконання треба використати отримані раніше знання та опрацьовані навички. Ця вправа належить до третього умовного «ступеню». У ході її виконання дитина розгадуватиме загадку і водночас шукатиме ті чи інші члени речення. Загадки потрібні для того, щоб дитині було цікаво – загадки роблять із завдання цікаву та корисну гру. Крім того, дитина буде зосереджена на тексті загадки, а значить, на роботі з членами речення не буде концентруватись повністю. Зараз, коли йде мова вже про закріплення отриманих знань, це важливо, аби дитина навчилась вибирати члени речення автоматично, «на око». Це зробить дані навички більш впевненими у використанні. Отже, на екрані перед дитиною міститься зображення тексту загадки – нового для кожного етапу завдання. Текст загадки значно більший, ніж в попередніх вправах, які теж мали аналогічну тему. Одна загадка містить, як мінімум, одне поширене речення. Перш за все, її слід розгадати. Відповідь дитина вписує у каркас, який знаходиться під текстом. Кількість квадратиків співпадає з кількістю літер у слові-відгадці. Крім того, і це теж важливо, загадку супроводжуються ілюстрації. Вони є додатковою підказкою для школяра. Над текстом міститься формулювання завдання. Наприклад, знайти всі означення. У такому випадку дитина аналізує текст та знаходить вказаний член речення, виділяючи відповідні слова.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- розрізнює на слух і на письмі розповідні, питальні і спонукальні речення, розрізнює серед них окличні і неокличні;
- знаходить головні і другорядні члени речення у найпростіших випадках, встановлює логіко-граматичні зв’язки між членами речення за допомогою питань, поширює речення;
- складає речення за поданими графічними схемами, відновлює зміст деформованих речень;
- виявляє в реченні однорідні члени (головні і другорядні), виконує навчальні вправи з реченнями з однорідними членами, вживає кому при однорідних членах речення.
Учень/учениця створює, розширює доповнює і перегруповує речення; виявляє головні і другорядні члени речення; розрізнює завершені і незавершені речення; розуміє зв'язок слів у реченні; відрізняє речення за метою висловлювання та емоційним забарвленням.
