Опис завдання
Інфінітив дієслів особливий тим, що ця форма існує поза часом та особою – граматичними категоріями, традиційними для цієї частини мови. Тому інфінітив сприймається як відправна точка, початкова форма дієслів. Шляхом зміни морфемного складу через завдання правильних питань можна змінити неозначену форму на форму минулого часу чоловічого роду або теперішнього часу у третій особі однини тощо. Однак цього разу школяр робити зворотну дію: маючи перед собою ту чи іншу форму дієслова, дитина буде на її основі утворювати тотожний за лексичним значенням інфінітив. На екрані перед учнем міститься зображення кількох слів, що розташовані у стовпчик. Всі вони відрізняються граматично. Одне слово – у минулому часі, друге – в теперішньому, третє – у майбутньому тощо. Біля кожного з них – порожня область, куди необхідно вписати неозначену форму для цих дієслів. Дитина аналізує кожне слово по черзі, визначаючи його морфемний склад. Після цього необхідно змінити дане дієслово таким чином, аби воно відповідало на питання, на які відповідає інфінітив. Ці питання дитина вже знає, адже вони знаходяться у визначенні дієслова як частини мови: «що робити?» або «що зробити?». Інфінітив дієслова за критерієм завершеності або незавершеності дії має співпадати з початковою формою. Коли школяр вписує неозначені дієслова до потрібних робочих зон поряд з їхніми спільнокореневими формами, то проходить на наступний етап завдання, де подібним чином треба опрацювати інші дієслова. Це робить роботу з інфінітивом більш впевненою, адже дитина бачить: варіантів морфемного складу у цих словах не так вже й багато. Вправа оформлена як урок: слова розміщено на дошці, біля неї – добрий вчитель.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- пояснює лексичні значення дієслів, добирає дієслова до груп з різними лексичними значеннями;
- добирає до поданого дієслова 2-3 синоніми, антоніми;
- пояснює пряме і переносне значення дієслів, 2-3 значення багатозначного дієслова, вводячи їх у словосполучення, речення, зв’язні висловлювання;
- використовує дієслова в навчальних вправах, у текстах розповідного та описового типу;
- добирає з-поміж поданих дієслів те, що найбільш відповідає мовленнєвій ситуації, уникає одноманітності у використанні дієслів;
- впізнає на слух та в письмових текстах неозначену форму дієслова;
- добирає неозначену форму до дієслів, поданих в інших формах;
- використовує неозначену форму у побудові навчальних текстів-інструкцій, порад;
- визначає час дієслова у реченнях, тексті;
- змінює дієслова за часами і числами, вживає ці дієслівні форми у своєму мовленні;
- дотримується літературної вимови і правопису дієслів на -ся;
- утворює і пояснює значення дієслів на -ся, вживає їх у побудові речень, у зв’язному мовленні.
Учень/учениця:
- знає напам’ять українську абетку (алфавіт), розташовує слова у списку за абеткою, орієнтуючись на другу і третю літери у слові;
- знаходить потрібне слово в навчальному словнику, користується орфографічним словником для перевірки закінчення іменників чоловічого роду на приголосний у родовому відмінку;
- відображає на письмі явища чергування приголосних [г], [к], [х] із [з´], [ц´], с´] та голосного [і] з [е], [о];
- вживає у процесі виконання навчальних вправ: у родовому відмінку іменників жіночого роду на -а закінчення -и -і , в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого та жіночого роду з основою на м’який приголосний та [ж], [ч], [ш] закінчення -ею, -ем, закінчення -єю в іменниках жіночого роду на –ія, закінчення -єм в іменниках чоловічого роду на [й];
- перевіряє за словником закінчення в родовому й орудному відмінках іменників на -ар, -яр;
- дотримується правил написання іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини (сіль-сіллю; честь-честю);
- вживає закінчення -ах (-ях) в іменниках місцевого відмінка множини;
- уживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується правила написання прикметників у називному відмінку множини (із закінченням -і);
- правильно записує числівники, форми родового відмінка числівників 50-80;
- пише займенники окремо від прийменників;
- уживає приставну літеру «н» після прийменників у займенниках 3-ї особи;
- знає і дотримується правила окремого написання «не» з дієсловами;
- дотримується правила правопису дієслів на -ся;
- дотримується правил правопису найуживаніших прислівників, зокрема, передбачених програмою для запам’ятовування;
- правильно вживає розділові знаки в кінці речень.
Учень/учениця розрізняє і правильно використовує дієслова, вміє змінювати дієслова за часом, родом і числами; вживає та розуміє лексичні конструкції з дієсловами.
