Опис завдання
Із тим, щоб впізнати питальне речення, проблем ніколи не виникає. Цей вид речень має специфічний спосіб вимови, яка виражається у пунктуації. Знак питання завжди ставиться в кінці питального речення і тільки там. Якою б не була ця синтаксична конструкція, яким би не був у ній порядок слів та наявні особливі слова, якщо вона закінчується «?», це означає, що вона є питанням. А от з розпізнанням розповідних та спонукальних речень все трохи складніше. Крапка може стояти в кінці них обох, власне, як й знак оклику. Правильний аналіз в такому випадку залежить від інших специфічних рис, звертати увагу на які дитина тренуватиметься у ході виконання цього завдання. На екрані є зображення речення, яке знаходиться у робочій зоні в центрі композиції. Учень уважно читає його, звертаючи увагу на загальний сенс, думку, яка виражається цієї конструкцією, й на особливі слова, характерні для того чи іншого виду речень. Головне ж, на що має звернути увагу школяр, це мета висловлювання. Розповідне речення використовується для того, щоб донести певну інформацію, описати явище, розказати про почуття й емоції (з причини такого різноманіття цілей розповідні речення використовуються найчастіше), тоді як спонукальні конструкції мають на меті переконати в чомусь того, до кого звертається мовець. Крім того, у спонукальних реченнях присутні специфічні спонукальні дієслова типу «будь», «прийди», «давай» тощо. Пара персонажів, які зображено під конструкцією, висуває свої припущення про те, яким є це речення. Дитина аналізує конструкцію, та визначає, хто з персонажів правий, вибираючи один з двох варіантів.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- розрізнює на слух і на письмі розповідні, питальні і спонукальні речення, розрізнює серед них окличні і неокличні;
- знаходить головні і другорядні члени речення у найпростіших випадках, встановлює логіко-граматичні зв’язки між членами речення за допомогою питань, поширює речення;
- складає речення за поданими графічними схемами, відновлює зміст деформованих речень;
- виявляє в реченні однорідні члени (головні і другорядні), виконує навчальні вправи з реченнями з однорідними членами, вживає кому при однорідних членах речення.
Учень/учениця створює, розширює доповнює і перегруповує речення; виявляє головні і другорядні члени речення; розрізнює завершені і незавершені речення; розуміє зв'язок слів у реченні; відрізняє речення за метою висловлювання та емоційним забарвленням.
Учень/учениця використовує контекст речення як ключ до значення слова або фрази, знаходить чи складає до ключового речення речення з тим самим змістом, виділяє в контексті та правильно використовує синоніми, антоніми, омоніми.
