Розрізняємо особові займенники

Категорія особи дитині вже знайома, адже вона є властивою для дієслова – частини мови, яка означає дію або стан предметів. Однак, коли школяр вивчав цю граматичну категорію дієслова, то стикався із займенниками, які для полегшення вибору дієслівної форми треба було підставити у фразу. Відповідно ця тема для учня не нова, але цього разу він опрацьовуватиме її як би з іншої сторони. Займенників є безліч, і вони відіграють досить різні ролі у спілкуванні. На особу вказує відповідна категорія займенників, яка так і називається – особовою. У ході виконання цього завдання дитина вивчатиме саме їх. Дитина знає, що осіб є три: перша, друга й третя; при чому кожна має ще окремо форму однини і окремо – форму множини. При цьому всі ці займенники змінюються за відмінками, і відмінкові форми не є спільнокореневими. Таким чином виникає досить великий набір словоформ, для розуміння та успішного використання яких у мовленні необхідно правильно та чітко структурувати знання, їм присвячені. З цим і повʼязана механіка виконання цієї вправи. На екрані перед дитиною міститься зображення цілого набору займенників, які знаходяться в центрі робочої зони. По боках від них – два стовпчики табличок, які є схожими на дороговкази. Над цією композицією міститься формулювання завдання. Там вказується, займенники якої особи слід розмістити ліворуч, а якої – праворуч. Дитина аналізує кожну словоформу (яка може бути представлена як у називному, так і в будь-якому іншому відмінку), згадує, які саме займенники належать до якої з них, після чого послідовно виконує сортування. Коли учень зробить це з усіма представленими словами, то пройде на наступний етап завдання до іншого набору займенників та нового завдання.