Опис завдання
Дитина вже опрацювала таку граматичну категорію іменника як рід. Ця вправа звертає увагу на іншу характерну для цієї частини мови ознаку – число. З точки зору мовних норм слово може мати лише два числа: однину, яка означає, що названий предмет є в наявності одного екземпляру, та множина, яка означає будь-яке інше число цих названих предметів без обмежень. Конкретно уточнюється ця кількість вже за допомогою числівників, якщо це, звісно, потрібно. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься впізнавати, який іменник має форму однини, а який – форму множини. На екрані перед дитиною міститься ряд слів, які зображено у стовпчик. По боках від нього міститься дві робочі зони. Кожна підписана відповідним числом. Дитина розподіляє іменники по цим зонам згідно з формою числа кожного. Якщо за родом здатні змінюватись лише деякі іменники, то от зміна форми числа є значно більш розповсюдженою – більшість іменників можуть переходити з однини у множину та навпаки. Коли школяр розподіляє всі наявні словоформи по групах, то бачить, які саме морфеми відповідають за число іменників. Якщо досі дитина розглядала цю категорію індивідуально, аналізуючи кожне слово, то ця вправа допоможе узагальнити знання дитини, присвячені цій темі, та перевести їх у практичну площину. хоча механіка виконання вправи може здатись дещо одноманітною, це цілком компенсується приємним стилем візуального оформлення як слів, так і робочих зон. Загалом, граматичні категорії іменників відображаються насамперед на закінченнях цих слів, і у цьому завданні дитина побачить як.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- відносить до іменників слова з абстрактним значенням;
- добирає до поданого іменника 2-3 синоніми, антоніми;
- розкриває значення багатозначного іменника, у процесі виконання навчальних вправ вводить його в словосполучення, речення;
- визначає рід і число іменників, змінює іменники за числами і відмінками, визначає початкову форму іменника, відмінок іменника в реченні;
- визначає і розуміє явища чергування кореневих [і] з [е], [о] в окремих іменниках жіночого та чоловічого родів з основою на приголосний;
- правильно вживає закінчення при відмінюванні іменників;
- використовує у мовленні паралельні форми іменників чоловічого роду – назв істот у давальному і місцевому відмінках однини;
- вживає подвоєні букви на позначення м’яких приголосних перед закінченням -ю з основою на приголосний;
- не вживає подвоєння в іменниках зі збігом приголосних в основі;
- правильно вживає прийменники з іменниками в окремих відмінках;
- вживає літературні форми закінчень іменників у місцевому відмінку множини.
Учень/учениця:
- застосовує здобуті протягом навчання в початкових класах мовні знання і мовленнєві вміння у процесі виконання навчальних і контрольних завдань.
Учень/учениця:
- знає напам’ять українську абетку (алфавіт), розташовує слова у списку за абеткою, орієнтуючись на другу і третю літери у слові;
- знаходить потрібне слово в навчальному словнику, користується орфографічним словником для перевірки закінчення іменників чоловічого роду на приголосний у родовому відмінку;
- відображає на письмі явища чергування приголосних [г], [к], [х] із [з´], [ц´], с´] та голосного [і] з [е], [о];
- вживає у процесі виконання навчальних вправ: у родовому відмінку іменників жіночого роду на -а закінчення -и -і , в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого та жіночого роду з основою на м’який приголосний та [ж], [ч], [ш] закінчення -ею, -ем, закінчення -єю в іменниках жіночого роду на –ія, закінчення -єм в іменниках чоловічого роду на [й];
- перевіряє за словником закінчення в родовому й орудному відмінках іменників на -ар, -яр;
- дотримується правил написання іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини (сіль-сіллю; честь-честю);
- вживає закінчення -ах (-ях) в іменниках місцевого відмінка множини;
- уживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується правила написання прикметників у називному відмінку множини (із закінченням -і);
- правильно записує числівники, форми родового відмінка числівників 50-80;
- пише займенники окремо від прийменників;
- уживає приставну літеру «н» після прийменників у займенниках 3-ї особи;
- знає і дотримується правила окремого написання «не» з дієсловами;
- дотримується правила правопису дієслів на -ся;
- дотримується правил правопису найуживаніших прислівників, зокрема, передбачених програмою для запам’ятовування;
- правильно вживає розділові знаки в кінці речень.
Учень/учениця використовує загальновживані іменники, власні назви, впізнає іменники в реченні і розрізнює за тлумаченням; змінює іменники за числами, родами, відмінками; виявляє близькі та протилежні за заначенням слова, вживає та розуміє лексичні конструкції з іменниками.
