Опис завдання
Числівники – одна з найбагатших частин мови. Справа в тому, що вони використовуються для того, щоб називати числа, а їх, як відомо, безмежна кількість, бо як тільки вдається дійти до умовного останнього, до нього завжди можна додати одиницю, хоча, звісно, кількість назв чисел та їх розрядів обмежена потребами людей, тож на практиці числівників не так багато. Однак, якщо вони називають дійсно числа, вже на рівні кількох десятків, то часто необхідним є роздільне написання. Воно використовується тоді, коли в описаному числі є кілька розрядів. Для кожного – свій числівник, а інколи й свої правила вираження й відмінювання. На екрані перед учнем міститься зображення двох робочих зон. В одну слід додати числівники, які написані правильно, а в іншу – ті, де школяр помітив якусь помилку в написанні. Кожна робоча зона належить своєму персонажу, наявність яких додає вправі більшого різноманіття. Числівники знаходяться під ними. Дитина має уважно та послідовно проаналізувати кожен з них, аби вирішити, чи не було допущено помилок у написанні. Відповідно до висновків щодо цього дитина й відправляє це слово до однієї з двох зон. Коли школяр розприділить всі числівники на екрані, то пройде на новий етап завдання до нового набору слів, що належать до цієї частини мови. З ними треба буде виконати аналогічні дії. Акцент робиться саме на тому, що кожен розряд великого числа називається своїм числівником, що пишеться окремо. Наприклад, «шістдесят два» або «тридцять вісім», де перше слово означає розряд десятків, а друге – називає одиниці. Однак, дитині варто звертати увагу й на правопис загалом, наприклад, на випадки подвоєння або використання апострофу. Це дозволить уникнути більшості помилок в майбутньому.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- впізнає серед слів числівники, ставить до них питання «скільки?», «котрий?», «котра?», «котре?», «котрі?»;
- правильно вимовляє і пише числівники, передбачені програмою, форми родового відмінка числівників 50-80 та на позначення дат;
- ставить питання до кількісних і порядкових числівників;
- вживає правильні форми числівників для позначення часу;
- будує словосполучення з числівникам.
Учень/учениця:
- знає напам’ять українську абетку (алфавіт), розташовує слова у списку за абеткою, орієнтуючись на другу і третю літери у слові;
- знаходить потрібне слово в навчальному словнику, користується орфографічним словником для перевірки закінчення іменників чоловічого роду на приголосний у родовому відмінку;
- відображає на письмі явища чергування приголосних [г], [к], [х] із [з´], [ц´], с´] та голосного [і] з [е], [о];
- вживає у процесі виконання навчальних вправ: у родовому відмінку іменників жіночого роду на -а закінчення -и -і , в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого та жіночого роду з основою на м’який приголосний та [ж], [ч], [ш] закінчення -ею, -ем, закінчення -єю в іменниках жіночого роду на –ія, закінчення -єм в іменниках чоловічого роду на [й];
- перевіряє за словником закінчення в родовому й орудному відмінках іменників на -ар, -яр;
- дотримується правил написання іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини (сіль-сіллю; честь-честю);
- вживає закінчення -ах (-ях) в іменниках місцевого відмінка множини;
- уживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується правила написання прикметників у називному відмінку множини (із закінченням -і);
- правильно записує числівники, форми родового відмінка числівників 50-80;
- пише займенники окремо від прийменників;
- уживає приставну літеру «н» після прийменників у займенниках 3-ї особи;
- знає і дотримується правила окремого написання «не» з дієсловами;
- дотримується правила правопису дієслів на -ся;
- дотримується правил правопису найуживаніших прислівників, зокрема, передбачених програмою для запам’ятовування;
- правильно вживає розділові знаки в кінці речень.
