Розміщуємо частини тексту у потрібному порядку

Вивчаючи мову, дитина рухається від меншого рівня до більшого: спочатку починає з літер та звуків, потім переходить до складів і морфем, тоді – до слів та словосполучень і далі – до речень. Цим справа не закінчується – після речень є ще один рівень, найбільший. Це текст, яким може бути й пара речень і пара сотень (або навіть тисяч!) сторінок. І для того, щоб працювати з більшими обʼємами, дитині слід навчитись як можна вільніше орієнтуватись у структурі тексту. Цього разу ніяких підказок у дитини не буде, ані пунктів плану, які компактно описують частини тексту, ані приміток, які стосуються його складових частин. На екрані міститься текст – новий для кожного наступного етапу вправи. Він досить невеликий, але містить як мінімум кілька речень та хоча б три абзаци. Учень читає текст та розуміє, що послідовність речень є неправильною, хаотичною. У такому вигляді, в якому текст знаходиться спочатку, сприйняти та зрозуміти його не вийде, адже його думка викладається непослідовно. Завдання, яке ставиться перед школярем, полягає у тому, щоб перемістити абзаци таким чином, щоб надати тексту цілісності та послідовності, розмістивши на його початку зачин, далі – основну частину, а на завершення – кінцівку. При цьому дитина має сама розпізнати, який абзац якою з цих частин є. Для цього учень аналізує як тему тексту й окремо кожного з абзаців, так й ті засоби звʼязку, які між ними спостерігаються, наприклад, займенники, сполучники, умисні повтори тощо. Коли школяр відновлює порядок абзаців у тексті, то проходить на новий рівень завдання, де аналогічним чином необхідно опрацювати вже новий текст. Ця вправа має зацікавити учня не стільки візуальним рядом, скільки різноманіттям текстів, з якими дитина працюватиме.