Опис завдання
Дитина знає, будь-яке слово, яке належить до самостійних частин мови, має лексичне та граматичне види значень. Ця вправа продовжує опрацювання прикметників з точки зору лексичного змісту цих слів. Деякі слова можна використати у прямому та переносному значенні. Переносне значення – це один з видів вираження образного мислення, при якому використовується асоціація, котра є у того чи іншого слова, щоб надати йому певних якостей у свідомості мовця. Наприклад, вираз «золоті руки» не обовʼязково означає саме руки, виготовлені із золота. Здебільшого у фразах з цим словосполученням спостерігається застосування переносного значення прикметника «золоті», яке означає «умілі», «майстерні». У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься працювати з переносним значенням слів. На екрані перед дитиною міститься зображення каркасу словосполучення, де в наявності є лише одне слово. Іншого, котре якраз і використовується у переносному значенні, бракує. Це слово – завжди прикметник, а от який – це вже й має визначити дитина. Під робочою зоною з каркасом словосполучення знаходиться кілька варіантів прикметників. Дитина має вибрати серед них той, що в поєднанні з іменником зверху утворить фігуральний вираз, який слід сприймати не буквально, а як метафору. Коли школяр по черзі подумки підставляє прикметники у словосполучення, то знаходить потрібне слово – і вибирає його серед варіантів. Після цього дане слово займає своє місце у виразі, а дитина проходить на наступний етап вправи, де треба виконати аналогічні дії. Таким чином, рухаючись між етапами завдання, дитина тренується використовувати образне мислення для метафоричної гри зі словами, що означають якість предметів та приналежність їх до інших обʼєктів.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- відносить до прикметників слова, що означають різні ознаки предметів;
- добирає до поданого прикметника 2-3 синоніми, антоніми;
- пояснює і вживає у мовленні прикметники у прямому і переносному значеннях;
- змінює прикметники за числами та родами;
- визначає рід і число прикметника за родом зв’язаного з ним іменника та за характерним закінченням;
- зіставляє і розрізнює відмінкові закінчення прикметників з орієнтацією на твердий і м’який приголосний основи;
- визначає відмінки прикметників за відмінками іменників;
- дотримується правил вимови і написання прикметників на -ський, -цький, -зький;
- вживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується м’якої і пом’якшеної вимови кінцевих приголосних основи прикметників у називному відмінку множини.
Учень/учениця:
- користується порівнянням та аналогією як засобами встановлення нових ознак і якостей;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
Учень/учениця розрізняє та використовує прикметники, впізнає прикметники в реченні та розрізняє за тлумаченням; розуміє ступені порівняння прикметників, змінює прикметники за родами і числами, правильно використовує прикметники за розрядами (відносні, якісні, присвійні), розуміє взаємодію прикметника з іменником, вживає та розуміє лексичні конструкції з прикметниками.
Учень/учениця розуміє різницю між офіційним та неофіційним використанням мови; визначає пряме і переносне значення слів і фраз з використанням контекстних підказок.
Учень/учениця розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо; розуміє значення простих аналогій та метафор у контексті; розуміє значення та взаємозв’язок слів з протилежними та схожими, але не однаковими значеннями; співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення; визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням; розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами; має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
