Опис завдання
Складовою народної культури також є національна їжа. Для нашої культури українська народна кухня грає не меншу роль, ніж для будь-якої іншої. Тут варто зазначити, що з причин певної плутанини (інколи випадкової, а інколи – і навмисної) ми самі часто нрен знаємо, яка страва є частиною нашої кухні, а яка – сусідів. Наприклад, вареники – це суто українська страва, яка лише згодом розповсюдилась по навколишнім країнам, народи яких інколи собі приписують цю смакоту. Така ж історія і з борщем. Отже, на екрані перед дитиною міститься зображення загадки, яка присвячена нашим українським традиційним наїдкам. Вона розташована на одній сторінці розгорнутої книги. На іншій – кілька малюнків, що зображують різні страви. Картинки деталізовані, кольорові, яскраві, тож за самим описом, що міститься у тексті загадки цілком можна зрозуміти, про що йде мова. Коли школяр вибирає картинку, яка відповідає опису в загадці, в її тексті водночас зʼявляється слово, яким ця страва називається. Підказкою для школяра є те, що загадки римовані, відповідно, перечитавши її текст, дитина бачить, чи збереглась рима та ритм. Якщо так, то відповідь правильна і її можна підтвердити. Коли дитина це робить, то проходить на наступний етап завдання, де треба виконати аналогічні дії. Там буде інша загадка, яка описуватиме нову страву. Завдяки виконанню цього завдання учень розширює словниковий запас та запамʼятовує назви страв, з якими має справу.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- пояснює значення мови в житті народу; упізнає старі й нові слова в наукових і художніх текстах;
- знає основні ознаки культури усного і писемного мовлення, володіє лексичними засобами її вираження з огляду на ситуацію та учасників спілкування.
Учень/учениця:
- користується порівнянням та аналогією як засобами встановлення нових ознак і якостей;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
Учень/учениця використовує контекст речення як ключ до значення слова або фрази, знаходить чи складає до ключового речення речення з тим самим змістом, виділяє в контексті та правильно використовує синоніми, антоніми, омоніми.
Учень/учениця знає та використовує точні відповідні загальні академічні та спеціальні визначення, які є базовими для конкретної теми, виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів, фраз, доступних текстів.
