Опис завдання
Ця вправа продовжує опрацювання теми граматичних категорій іменників, а саме – категорії роду. Згідно з нормами української мови іменник має три таких роди: чоловічий, жіночий та середній. При цьому важливо памʼятати, що всі іменники мають цю категорію, а не лише ті, які називають істот, котрі дійсно мають рід. Тобто рід властивий словам «стіл», «кашкет», «малина» – звісно, з точки зору граматики, а не лексики. Однак, є слова, які здатні змінювати категорію роду. Це відбувається лише за необхідністю, тож такі слова всі використовуються для того, щоб назвати ту чи іншу особу, визначивши, наприклад, її професію. Чоловік, який грає на сцені, називається словом «актор», а його колега-жінка зветься словом «акторка». У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься змінювати рід в іменниках, для яких це допустимо. На екрані перед дитиною міститься зображення іменника – нового для кожного етапу вправи. Це слово є повним і представлено в певному роді. Його супроводжує відповідна ілюстрація. Поряд – спільнокореневе слово та малюнок, на якому зображено представника цієї ж професії, але жіночої статі (або навпаки, наявним є іменник жіночого роду, а поряд – каркас іменника чоловічого роду), і дитина має вписати потрібні морфеми і неповне слово, щоб відтворити його у потрібному роді. Для цього дитина використовує свої мовні навички та досвід. Важливо, що ця вправа робить акцент на самостійності – дитина сама вписує потрібні морфеми. Після того як дитина опрацює цю пару слів, почнеться наступний етап з новим аналогічним випадком. Іменників, які мають як форму чоловічого, так і форму жіночого роду в українській мові не так вже й багато, тож дитина, переміщуючись між етапами, познайомиться з більшістю з них.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- відносить до іменників слова з абстрактним значенням;
- добирає до поданого іменника 2-3 синоніми, антоніми;
- розкриває значення багатозначного іменника, у процесі виконання навчальних вправ вводить його в словосполучення, речення;
- визначає рід і число іменників, змінює іменники за числами і відмінками, визначає початкову форму іменника, відмінок іменника в реченні;
- визначає і розуміє явища чергування кореневих [і] з [е], [о] в окремих іменниках жіночого та чоловічого родів з основою на приголосний;
- правильно вживає закінчення при відмінюванні іменників;
- використовує у мовленні паралельні форми іменників чоловічого роду – назв істот у давальному і місцевому відмінках однини;
- вживає подвоєні букви на позначення м’яких приголосних перед закінченням -ю з основою на приголосний;
- не вживає подвоєння в іменниках зі збігом приголосних в основі;
- правильно вживає прийменники з іменниками в окремих відмінках;
- вживає літературні форми закінчень іменників у місцевому відмінку множини.
Учень/учениця:
- застосовує здобуті протягом навчання в початкових класах мовні знання і мовленнєві вміння у процесі виконання навчальних і контрольних завдань.
Учень/учениця:
- знає напам’ять українську абетку (алфавіт), розташовує слова у списку за абеткою, орієнтуючись на другу і третю літери у слові;
- знаходить потрібне слово в навчальному словнику, користується орфографічним словником для перевірки закінчення іменників чоловічого роду на приголосний у родовому відмінку;
- відображає на письмі явища чергування приголосних [г], [к], [х] із [з´], [ц´], с´] та голосного [і] з [е], [о];
- вживає у процесі виконання навчальних вправ: у родовому відмінку іменників жіночого роду на -а закінчення -и -і , в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого та жіночого роду з основою на м’який приголосний та [ж], [ч], [ш] закінчення -ею, -ем, закінчення -єю в іменниках жіночого роду на –ія, закінчення -єм в іменниках чоловічого роду на [й];
- перевіряє за словником закінчення в родовому й орудному відмінках іменників на -ар, -яр;
- дотримується правил написання іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини (сіль-сіллю; честь-честю);
- вживає закінчення -ах (-ях) в іменниках місцевого відмінка множини;
- уживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується правила написання прикметників у називному відмінку множини (із закінченням -і);
- правильно записує числівники, форми родового відмінка числівників 50-80;
- пише займенники окремо від прийменників;
- уживає приставну літеру «н» після прийменників у займенниках 3-ї особи;
- знає і дотримується правила окремого написання «не» з дієсловами;
- дотримується правила правопису дієслів на -ся;
- дотримується правил правопису найуживаніших прислівників, зокрема, передбачених програмою для запам’ятовування;
- правильно вживає розділові знаки в кінці речень.
Учень/учениця використовує загальновживані іменники, власні назви, впізнає іменники в реченні і розрізнює за тлумаченням; змінює іменники за числами, родами, відмінками; виявляє близькі та протилежні за заначенням слова, вживає та розуміє лексичні конструкції з іменниками.
