Опис завдання
Ця вправа продовжує низку завдань, присвячених опрацюванню теми граматичної категорії відмінків в іменниках. Ця тема досить складна, адже дитина має зрозуміти, як морфемний склад слова співвідноситься з відмінком, який з відмінків використовується в тій чи іншій ситуації, а також школяр має запамʼятати питання, на які відповідає кожен з них. Водночас просто «проганяти» купу слів через відмінки – непродуктивно, адже дитина рано чи пізно змучиться. Такі тренувальні вправи корисні в міру, і це завдання – є альтернативою, яка має іншу форму, а тому буде дієвим тренажером для покращення навичок відмінювання і водночас зацікавить дитину завдяки оригінальній формі подачі інформації та ігровій механіці. На екрані перед учнем міститься кілька поштових скриньок. Всі вони підписані певними морфемами, на які закінчуються іменники під час зміни відмінкової форми. Над ними – формулювання завдання. У ньому вказується слово для опрацювання (іменник у називному, тобто початковому відмінку), а також те, на який відмінок його слід перетворити. Дитина подумки підбирає потрібну відмінкову форму та виділяє в ній закінчення. Після цього залишається знайти та виділити ту поштову скриньку, на якій зображено це закінчення слова. Таким чином дитина допомагає персонажу, зображеного поряд з цими скриньками, знайти потрібну для неї. Через наявність цього образу та різноманіття деталей малюнків і розкривається ігровий аспект завдання. Виконання вправи вимагає досить впевненого володіння цим матеріалом.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- відносить до іменників слова з абстрактним значенням;
- добирає до поданого іменника 2-3 синоніми, антоніми;
- розкриває значення багатозначного іменника, у процесі виконання навчальних вправ вводить його в словосполучення, речення;
- визначає рід і число іменників, змінює іменники за числами і відмінками, визначає початкову форму іменника, відмінок іменника в реченні;
- визначає і розуміє явища чергування кореневих [і] з [е], [о] в окремих іменниках жіночого та чоловічого родів з основою на приголосний;
- правильно вживає закінчення при відмінюванні іменників;
- використовує у мовленні паралельні форми іменників чоловічого роду – назв істот у давальному і місцевому відмінках однини;
- вживає подвоєні букви на позначення м’яких приголосних перед закінченням -ю з основою на приголосний;
- не вживає подвоєння в іменниках зі збігом приголосних в основі;
- правильно вживає прийменники з іменниками в окремих відмінках;
- вживає літературні форми закінчень іменників у місцевому відмінку множини.
Учень/учениця:
- знає напам’ять українську абетку (алфавіт), розташовує слова у списку за абеткою, орієнтуючись на другу і третю літери у слові;
- знаходить потрібне слово в навчальному словнику, користується орфографічним словником для перевірки закінчення іменників чоловічого роду на приголосний у родовому відмінку;
- відображає на письмі явища чергування приголосних [г], [к], [х] із [з´], [ц´], с´] та голосного [і] з [е], [о];
- вживає у процесі виконання навчальних вправ: у родовому відмінку іменників жіночого роду на -а закінчення -и -і , в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого та жіночого роду з основою на м’який приголосний та [ж], [ч], [ш] закінчення -ею, -ем, закінчення -єю в іменниках жіночого роду на –ія, закінчення -єм в іменниках чоловічого роду на [й];
- перевіряє за словником закінчення в родовому й орудному відмінках іменників на -ар, -яр;
- дотримується правил написання іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини (сіль-сіллю; честь-честю);
- вживає закінчення -ах (-ях) в іменниках місцевого відмінка множини;
- уживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується правила написання прикметників у називному відмінку множини (із закінченням -і);
- правильно записує числівники, форми родового відмінка числівників 50-80;
- пише займенники окремо від прийменників;
- уживає приставну літеру «н» після прийменників у займенниках 3-ї особи;
- знає і дотримується правила окремого написання «не» з дієсловами;
- дотримується правила правопису дієслів на -ся;
- дотримується правил правопису найуживаніших прислівників, зокрема, передбачених програмою для запам’ятовування;
- правильно вживає розділові знаки в кінці речень.
Учень/учениця використовує загальновживані іменники, власні назви, впізнає іменники в реченні і розрізнює за тлумаченням; змінює іменники за числами, родами, відмінками; виявляє близькі та протилежні за заначенням слова, вживає та розуміє лексичні конструкції з іменниками.
