Опис завдання
Якщо попереднє завдання було присвячено синонімії, то ця вправа дає можливість покращити навички у роботі з антонімами, однак, як і минуле завдання, це має сильний акцент на ігровому аспекті. Тематика цієї гри – польоти на повітряних кулях. На екрані перед дитиною міститься велика повітряна куля в самому центрі малюнку. Поряд літають інші. На кожній знаходиться по одному іменнику. Завдання, яке ставиться перед школярем, полягає у тому, щоб знайти кулю, слово на якій є антонімом до того, яке знаходиться на центральній кулі. Антонімія, як і синонімія, є загальним для всіх самостійних частин мови явищем. При антонімії наведені слова мають повністю протилежні значення. Тут важливо зробити уточнення. Синонімів здебільшого кілька – цілий синонімічний ряд. А от антонімів завжди тільки два – пара. Не можна вважати антонімами слова, які просто «сильно не схожі за значенням», адже більшість слів різні. Антонімами є саме протилежності, а її утворити може лише пара. Наприклад, антонімом до слова «любов» є слово «ненависть». Хоча слово «зневага» теж означає негативні почуття до іншої людини, його антонім – «повага», і міняти місцями у цих двох парах «любов» з «повагою» не можна». Отже, дитина аналізує всі слова, що є на повітряних кулях і підбирає той іменник, який має протилежне до центральної значення. Коли школяр виділяє відповідну кулю, то проходить на наступний етап, де треба виконати аналогічний набір дій. Хоча механіка виконання вправи може здатись одноманітною, яскраві та гарно намальовані кулі, а також різноманіття слів компенсують це та привертають увагу дитини до завдання.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- знає значущі частини слова: префікс, корінь, суфікс, закінчення;
- самостійно розбирає прості за будовою слова;
- розрізнює спільнокореневі слова та форми того самого слова;
- ділить на групи слова, що відповідають на питання різних частин мови, включно з числівниками і прислівниками;
- розрізняє слова з абстракним і конкретним значенням;
- узагальнює або конкретизує поняття і значення.
Учень/учениця:
- відносить до іменників слова з абстрактним значенням;
- добирає до поданого іменника 2-3 синоніми, антоніми;
- розкриває значення багатозначного іменника, у процесі виконання навчальних вправ вводить його в словосполучення, речення;
- визначає рід і число іменників, змінює іменники за числами і відмінками, визначає початкову форму іменника, відмінок іменника в реченні;
- визначає і розуміє явища чергування кореневих [і] з [е], [о] в окремих іменниках жіночого та чоловічого родів з основою на приголосний;
- правильно вживає закінчення при відмінюванні іменників;
- використовує у мовленні паралельні форми іменників чоловічого роду – назв істот у давальному і місцевому відмінках однини;
- вживає подвоєні букви на позначення м’яких приголосних перед закінченням -ю з основою на приголосний;
- не вживає подвоєння в іменниках зі збігом приголосних в основі;
- правильно вживає прийменники з іменниками в окремих відмінках;
- вживає літературні форми закінчень іменників у місцевому відмінку множини.
Учень/учениця використовує загальновживані іменники, власні назви, впізнає іменники в реченні і розрізнює за тлумаченням; змінює іменники за числами, родами, відмінками; виявляє близькі та протилежні за заначенням слова, вживає та розуміє лексичні конструкції з іменниками.
Учень/учениця розуміє лексичне значення окремих слів та фраз; відрізняє слова з абстрактним значенням; використовує синоніми для уникнення повторень; добирає антоніми; узагальнює або конкретизує поняття і значення; добирає влучні слова і фрази, щоб досягнути потрібного ефекту.
Учень/учениця розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо; розуміє значення простих аналогій та метафор у контексті; розуміє значення та взаємозв’язок слів з протилежними та схожими, але не однаковими значеннями; співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення; визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням; розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами; має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
