Опис завдання
Попереднє завдання вже було присвячено відмінюванню слів без контексту, лише за допомогою знань дитини, які стосуються питань, на які відповідають різні відмінкові форми іменників. Це завдання робить наступний крок, адже у ході його виконання дитина на кожному етапі не просто змінює один відмінок слова на інший, а повністю відмінює його, тобто визначає всі сім форм – скільки відмінків в українській мові. На екрані перед дитиною міститься досить велике робоче поле, що вкривають квітки. Вони є головним візуальним компонентом завдання, тим, що привертає увагу дитини своєю красою та оригінальністю, адже кожна квітка відрізняється від інших за стилем зображенням. У центрі кожної – назва певного відмінка. Над полем знаходиться формулювання завдання, де вказано слово, яке й слід провідміняти. Дитина вписує на місце назв відмінків потрібну форму цього слова – нову для кожної квітки. Для того, щоб зробити все правильно, учень має згадати, на які питання відповідають відмінки, поставити опрацьоване слово у форму, яка відповідає на це питання та без помилок вписати її у робочу зону в центрі пелюсток. Коли школяр опрацює всі відмінкові форми іменника, то пройде на новий етап завдання, де треба виконати аналогічні дії з іншим словом. Кличний відмінок здебільшого не використовується з причин його специфіки – все ж кличний відмінок потрібен лише при звертаннях. Таким чином, дитина познайомиться з варіантами відмінкових форм, які мають різні слова, з морфемним складом цих форм та стане більш впевненою у відмінюванні завдяки такій великій практиці. Водночас учень має змогу помітити схожість та розбіжність між відмінками. Наприклад, що деякі слова у знахідному тотожні за формою називному тощо.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- відносить до іменників слова з абстрактним значенням;
- добирає до поданого іменника 2-3 синоніми, антоніми;
- розкриває значення багатозначного іменника, у процесі виконання навчальних вправ вводить його в словосполучення, речення;
- визначає рід і число іменників, змінює іменники за числами і відмінками, визначає початкову форму іменника, відмінок іменника в реченні;
- визначає і розуміє явища чергування кореневих [і] з [е], [о] в окремих іменниках жіночого та чоловічого родів з основою на приголосний;
- правильно вживає закінчення при відмінюванні іменників;
- використовує у мовленні паралельні форми іменників чоловічого роду – назв істот у давальному і місцевому відмінках однини;
- вживає подвоєні букви на позначення м’яких приголосних перед закінченням -ю з основою на приголосний;
- не вживає подвоєння в іменниках зі збігом приголосних в основі;
- правильно вживає прийменники з іменниками в окремих відмінках;
- вживає літературні форми закінчень іменників у місцевому відмінку множини.
Учень/учениця:
- знає напам’ять українську абетку (алфавіт), розташовує слова у списку за абеткою, орієнтуючись на другу і третю літери у слові;
- знаходить потрібне слово в навчальному словнику, користується орфографічним словником для перевірки закінчення іменників чоловічого роду на приголосний у родовому відмінку;
- відображає на письмі явища чергування приголосних [г], [к], [х] із [з´], [ц´], с´] та голосного [і] з [е], [о];
- вживає у процесі виконання навчальних вправ: у родовому відмінку іменників жіночого роду на -а закінчення -и -і , в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого та жіночого роду з основою на м’який приголосний та [ж], [ч], [ш] закінчення -ею, -ем, закінчення -єю в іменниках жіночого роду на –ія, закінчення -єм в іменниках чоловічого роду на [й];
- перевіряє за словником закінчення в родовому й орудному відмінках іменників на -ар, -яр;
- дотримується правил написання іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини (сіль-сіллю; честь-честю);
- вживає закінчення -ах (-ях) в іменниках місцевого відмінка множини;
- уживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується правила написання прикметників у називному відмінку множини (із закінченням -і);
- правильно записує числівники, форми родового відмінка числівників 50-80;
- пише займенники окремо від прийменників;
- уживає приставну літеру «н» після прийменників у займенниках 3-ї особи;
- знає і дотримується правила окремого написання «не» з дієсловами;
- дотримується правила правопису дієслів на -ся;
- дотримується правил правопису найуживаніших прислівників, зокрема, передбачених програмою для запам’ятовування;
- правильно вживає розділові знаки в кінці речень.
Учень/учениця використовує загальновживані іменники, власні назви, впізнає іменники в реченні і розрізнює за тлумаченням; змінює іменники за числами, родами, відмінками; виявляє близькі та протилежні за заначенням слова, вживає та розуміє лексичні конструкції з іменниками.
