Опис завдання
Ця вправа продовжує низку завдань, які присвячені іменникам – самостійній частині мови, яка означає назву предметів, явищ, процесів, осіб та відповідає на питання «хто?» або «що?», маючи граматичні категорії роду, числа, відміни та відмінка. Це завдання, як і попереднє, має досить істотну ігрову основу. Сюжетна база цієї гри – підготовка вантажу до відльоту в аеропорту. Такі місця як вокзал, аеропорт, порт завжди викликали цікавість у дитини, тому до вправ, що мають відношення до них, школяр проявить особливу увагу. Отже, на екрані перед дитиною міститься купа багажа. На кожній валізі міститься певне слово. Вони різні за морфемним складом, відрізняються й за деякими граматичними категоріями, наприклад, можуть мати різний рід. Поряд – рухома стрічка, на яку валізи зазвичай складають і через яку передають власникам. Персонаж, який грає роль службовця аеродрома, стоїть поруч. Цей герой посилює інтерактивність завдання, адже дитина допомагає саме йому. Над малюнком міститься формулювання завдання, де вказано, що саме має зробити учень, тобто, які слова є предметом його пошуків. Обʼєктом пошуків є слова-синоніми. Перш за все, дитина згадує, якими є вказані в завданні слова, скажімо, що синоніми різні за написанням та звучанням, однак подібні за значення. Цікаво, що синонімія, в цілому, властива всім самостійним частинам мови. При цьому серед таких слів є абсолютні синоніми, які є повністю тотожними (наприклад, «хоробрість» та «сміливість»), які можуть замінити один одного у будь-якому контексті, та відносні синоніми. Ними є, наприклад, «бадьорий» та «веселий». Вони лише інколи можуть замінити одне одного, бо, маючи щось спільне в значенні, вони також і відрізняються одне від одного.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- знає значущі частини слова: префікс, корінь, суфікс, закінчення;
- самостійно розбирає прості за будовою слова;
- розрізнює спільнокореневі слова та форми того самого слова;
- ділить на групи слова, що відповідають на питання різних частин мови, включно з числівниками і прислівниками;
- розрізняє слова з абстракним і конкретним значенням;
- узагальнює або конкретизує поняття і значення.
Учень/учениця:
- відносить до іменників слова з абстрактним значенням;
- добирає до поданого іменника 2-3 синоніми, антоніми;
- розкриває значення багатозначного іменника, у процесі виконання навчальних вправ вводить його в словосполучення, речення;
- визначає рід і число іменників, змінює іменники за числами і відмінками, визначає початкову форму іменника, відмінок іменника в реченні;
- визначає і розуміє явища чергування кореневих [і] з [е], [о] в окремих іменниках жіночого та чоловічого родів з основою на приголосний;
- правильно вживає закінчення при відмінюванні іменників;
- використовує у мовленні паралельні форми іменників чоловічого роду – назв істот у давальному і місцевому відмінках однини;
- вживає подвоєні букви на позначення м’яких приголосних перед закінченням -ю з основою на приголосний;
- не вживає подвоєння в іменниках зі збігом приголосних в основі;
- правильно вживає прийменники з іменниками в окремих відмінках;
- вживає літературні форми закінчень іменників у місцевому відмінку множини.
Учень/учениця:
- застосовує здобуті протягом навчання в початкових класах мовні знання і мовленнєві вміння у процесі виконання навчальних і контрольних завдань.
Учень/учениця:
- користується порівнянням та аналогією як засобами встановлення нових ознак і якостей;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
Учень/учениця використовує загальновживані іменники, власні назви, впізнає іменники в реченні і розрізнює за тлумаченням; змінює іменники за числами, родами, відмінками; виявляє близькі та протилежні за заначенням слова, вживає та розуміє лексичні конструкції з іменниками.
Учень/учениця розуміє лексичне значення окремих слів та фраз; відрізняє слова з абстрактним значенням; використовує синоніми для уникнення повторень; добирає антоніми; узагальнює або конкретизує поняття і значення; добирає влучні слова і фрази, щоб досягнути потрібного ефекту.
Учень/учениця розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо; розуміє значення простих аналогій та метафор у контексті; розуміє значення та взаємозв’язок слів з протилежними та схожими, але не однаковими значеннями; співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення; визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням; розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами; має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
Учень/учениця знає та використовує точні відповідні загальні академічні та спеціальні визначення, які є базовими для конкретної теми, виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів, фраз, доступних текстів.
