Доповнюємо текст

Це завдання є наступним кроком до того, щоб дитина навчилась писати тексти самостійно. Якщо при опрацюванні попередньої вправи школяр мав у своєму розпорядженні готовий набір речень і, фактично, залишалось лише грамотно їх розподілити та поставити у такому порядку, щоб вони утворювали текст, котрий підходить під визначення названого у завданні типу, то при виконанні даного завдання школяр вже матиме трохи більш складні умови. На екрані перед учнем міститься зображення наполовину готового тексту – нового для кожного етапу. У ньому вже є на своїх місцях деякі речення, але не всі. При цьому розміщені вони через один: перше, третє, пʼяте тощо. Під робочою зоною з текстом міститься зображення досить великої кількості речень, які серед яких необхідно вибрати ті, що можуть посісти порожні місця в тексті та заповнити їх. Вільних місць три-чотири, а от речень, що на них претендують, шість-сім, і всі вони досить різні. Школяр читає речення, які вже є в тексті. Серед речень-претендентів дитина поступово знаходить всі речення, що підходять за контекстом до тих, які їх мають оточувати. Складність виконання цієї вправи полягає у тому, що речення, що має стати на порожнє місце, мусить підходити для теми, а також – для обох оточуючих його речень: як до попереднього, так і до наступного. Звʼязок має бути смисловим, а також вираженим у спеціальних словах. Коли школяр доповнює текст потрібними реченнями, завершуючи його, то проходить на наступний етап до іншого аналогічного завдання. Цікавість до виконання вправи зберігається завдяки текстам – всі вони цікаві й пізнавальні. Також вже після того, як дитина завершить опрацювання тексту, бажано його перечитати.