Опис завдання
Складні слова поєднують у своїй структурі відразу дві основи. Учням відомо, що основа слова містить його лексичне значення, тоді як закінчення – значення граматичне. Тож складним словом є таке, що в собі містить відразу два лексичні значення, які поєднуються у цілісну структуру. Між основами складного слова ставиться дефіс, а останньою літерою першої частини найчастіше є «о», яка використовується для поєднання складових частин. У ході виконання цього завдання учень тренуватиметься доповнювати складні слова, завершуючи їх. На екрані міститься зображення речення – нового для кожного наступного етапу вправи. У ньому неодмінно є складне слово, але поки що неповне – одна основа є на своєму місці, тоді як другої бракує. На її місці знаходиться порожня ділянка. Під реченням є кілька варіантів, які претендують на те, щоб посісти місце другої основи. Школяр аналізує кожен. Граматично всі ці варіанти тотожні, тож форма слів не буде підказкою. Натомість учень має зорієнтуватись за лексичним значенням. Основи, що входять до складного слова, завжди повʼязані тематично. Наприклад, утворення слова «плодово-холодне» не суперечить нормам і правилам української мови, але таке слово непотрібне, бо можна просто сказати «холодний плід». А от слово «плодово-ягідне» описує предмет за допомогою двох різних слів, але водночас повʼязується лише з однією стороною або якістю описаного. Зрозумівши, який саме звʼязок має бути між основами складного слова, дитина вибирає потрібний варіант, після чого проходить на новий етап до іншого подібного випадку.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- знає значущі частини слова: префікс, корінь, суфікс, закінчення;
- самостійно розбирає прості за будовою слова;
- розрізнює спільнокореневі слова та форми того самого слова;
- ділить на групи слова, що відповідають на питання різних частин мови, включно з числівниками і прислівниками;
- розрізняє слова з абстракним і конкретним значенням;
- узагальнює або конкретизує поняття і значення.
Учень/учениця:
- застосовує здобуті протягом навчання в початкових класах мовні знання і мовленнєві вміння у процесі виконання навчальних і контрольних завдань.
Учень/учениця використовує загальновживані афікси як ключ до значення слова, використовує зрозуміле значення кореня слова для визначення значення нового слова, створеного додаванням афіксів; змінює значення слів за допомогою додавання або вилучення афіксів до відомого слова; розуміє і визначає значення спільнокореневих слів, використовує значення окремих слів для розуміння значення слів, створених їх злиттям, та створює нові слова цим способом.
