Опис завдання
Синоніми – це слова, які мають різну морфемну будову, різне звучання та написання, однак при цьому вони досить близькі за лексичним значенням. Однак, їхня близькість є відносною синонімією, а такими вважаються ті слова, які хоча б в деяких випадках можна замінити одне на одне. Здебільшого слова в українській мові є не повними синонімами, тобто їхнє значення не можна назвати повністю тотожним. Скоріше вони є контекстними, відносними синонімами, які наближаються за значенням одне до одного лише в деяких випадках. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься працювати зі словами, що є такими синонімами, навчаючись розділяти їхні значення. На екрані перед дитиною міститься речення. У ньому одне слово є пропущеним – і це завжди іменник. Речення супроводжується ілюстраціями, які зображують те, що в тексті повідомляється. Тож загалом зрозуміти, про що йде мова, досить просто. Школяр аналізує текст та розуміє, яке слово має знаходитись на порожній ділянці. Варіанти ж знаходяться під реченням. Тут важно зробити уточнення: всі ці варіанти є синонімами, тобто фактично в якості слів на вибір дитині надається готовий синонімічний ряд однак, при цьому лише одне з них підходить для того, щоб стати частиною цього речення. Дитина уважно вивчає кожне слово, аналізуючи його значення та те, в якому контексті це слово частіше за все використовується. Коли дитина робиться свій вибір на користь одного з варіантів, то проходить на новий етап, де буде інше речення та новий синонімічний ряд слів. Єдиним критерієм підбору завжди є суто лексичне значення, адже речення побудовані таким чином, щоб граматичні категорії іменників не грали роль при виборі.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- відносить до іменників слова з абстрактним значенням;
- добирає до поданого іменника 2-3 синоніми, антоніми;
- розкриває значення багатозначного іменника, у процесі виконання навчальних вправ вводить його в словосполучення, речення;
- визначає рід і число іменників, змінює іменники за числами і відмінками, визначає початкову форму іменника, відмінок іменника в реченні;
- визначає і розуміє явища чергування кореневих [і] з [е], [о] в окремих іменниках жіночого та чоловічого родів з основою на приголосний;
- правильно вживає закінчення при відмінюванні іменників;
- використовує у мовленні паралельні форми іменників чоловічого роду – назв істот у давальному і місцевому відмінках однини;
- вживає подвоєні букви на позначення м’яких приголосних перед закінченням -ю з основою на приголосний;
- не вживає подвоєння в іменниках зі збігом приголосних в основі;
- правильно вживає прийменники з іменниками в окремих відмінках;
- вживає літературні форми закінчень іменників у місцевому відмінку множини.
Учень/учениця використовує загальновживані іменники, власні назви, впізнає іменники в реченні і розрізнює за тлумаченням; змінює іменники за числами, родами, відмінками; виявляє близькі та протилежні за заначенням слова, вживає та розуміє лексичні конструкції з іменниками.
Учень/учениця розуміє лексичне значення окремих слів та фраз; відрізняє слова з абстрактним значенням; використовує синоніми для уникнення повторень; добирає антоніми; узагальнює або конкретизує поняття і значення; добирає влучні слова і фрази, щоб досягнути потрібного ефекту.
Учень/учениця використовує контекст речення як ключ до значення слова або фрази, знаходить чи складає до ключового речення речення з тим самим змістом, виділяє в контексті та правильно використовує синоніми, антоніми, омоніми.
Учень/учениця розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо; розуміє значення простих аналогій та метафор у контексті; розуміє значення та взаємозв’язок слів з протилежними та схожими, але не однаковими значеннями; співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення; визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням; розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами; має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
