Доповнюємо речення вказівним займенником

Існує досить багато різноманітних груп займенників, які відрізняються одне від одного саме за метою висловлювання. Займенник завжди не називає, а лише вказує на предмет, явище, особу, якість, число або порядок при лічбі, замінюючи таким чином іменник, прикметник та числівник. Однак, робити це можна з різними цілями. Зокрема, деякі займенники використовується для вказування на щось, і ця вправа присвячена опрацюванню саме таких слів. На екрані перед дитиною міститься зображення речення, яке знаходиться у робочій зоні. Воно є неповним. На кожному етапі речення нове, з іншим змістом, однак, у ньому бракує завжди саме вказівного займенника. Поряд знаходиться зображення персонажа, який разом з тими елементами, що зображено коло нього, відповідає змісту речення. Цей персонаж надає завданню більшої інтерактивності, супроводжуючи речення в якості ілюстрації. Біля нього є кілька варіантів займенників. Ті в свою чергу лексично тотожні, однак, граматично відрізняються одне від одного. Завдання, яке ставиться перед дитиною, полягає у тому, щоб визначити, яке з цих слів підходить для даного конкретного випадку. Справа в тому, що займенник має ті ж граматичні категорії, що й слово, яке воно заміняє. Зокрема, як іменникова частина мови, займенник змінюється за родом, числом та відмінком. За цими категоріями займенник має узгоджуватись з іншим членами речення. Коли школяр, проаналізувавши словоформи займенника, вибирає потрібну, то залишається лише перемістити її у каркас речення – і почнеться наступний етап з іншим реченням для опрацювання та новим набором займенників-варіантів. Таким чином дитина навчиться краще розуміти те, як у займенниках виражається їхнє граматичне значення.