Опис завдання
Прийменники дійсно, як й будь-який інший різновид службових слів, не має власного лексичного значення, яке б існувало поза контекстом. Тому прийменники не використовуються у спілкуванні самі, як окремі слова. Їх вживають лише у звʼязку з іншими – з іменниками, займенниками та числівниками. Однак, прийменник має свою роль, і кожне зі слів, що належать до цієї частини мови, відіграє свою роль у спілкуванні. Між контекстом та прийменником утворюється певний зворотний звʼязок: той чи інший прийменник підходить для певних речень, аби там служити для звʼязку між словами; однак, використання конкретного прийменника визначає цей звʼязок. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься доповнювати речення тим прийменником, яким треба для даного контексту. На екрані перед школярем міститься зображення нового для кожного наступного етапу завдання речення. У ньому є порожня ділянка, яка має бути заповненою саме прийменником. Варіанти наведені під реченням. Школяр аналізує їх та подумки підставляє до порожнього місця в тексті. За контекстом учень визначає, який прийменник потрібно використати. При цьому дитина, що не менш важливо, бачить й те, як правильний прийменник доповнює текст, що означає. Коли школяр робить речення остаточно завершеним, то проходить на наступний етап завдання, де треба виконати аналогічний набір дій, опрацьовуючи новий текст, інші прийменники. Кожен рівень доповнюється кількома ілюстраціями, які оточують речення, зображаючи те, про що йдеться в тексті. Ця вправа важлива для того, щоб дитина навчилась доцільно використовувати прийменники в залежності від тої чи іншої ситуації.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- застосовує здобуті протягом навчання в початкових класах мовні знання і мовленнєві вміння у процесі виконання навчальних і контрольних завдань.
Учень/учениця:
- розрізнює на слух і на письмі розповідні, питальні і спонукальні речення, розрізнює серед них окличні і неокличні;
- знаходить головні і другорядні члени речення у найпростіших випадках, встановлює логіко-граматичні зв’язки між членами речення за допомогою питань, поширює речення;
- складає речення за поданими графічними схемами, відновлює зміст деформованих речень;
- виявляє в реченні однорідні члени (головні і другорядні), виконує навчальні вправи з реченнями з однорідними членами, вживає кому при однорідних членах речення.
Учень/учениця має уяву про службові частини мови, зокрема, загальновживані прийменники, використовує їх та вміє вводити їх у синтаксичні конструкції.
Учень/учениця створює, розширює доповнює і перегруповує речення; виявляє головні і другорядні члени речення; розрізнює завершені і незавершені речення; розуміє зв'язок слів у реченні; відрізняє речення за метою висловлювання та емоційним забарвленням.
