Опис завдання
Наявність або відсутність тої чи іншої частки може серйозно вплинути на значення та зміст повідомлення. Деякі виражають заперечення, тож, якщо пропустити частку «не», сенс повідомлення буде буквально протилежним до первинного. Інші виражають ставлення до повідомлення, надаючи реченню емоційного відтінку, деякі формують питання. Без них речення просто втратить свій сенс. Попри те, що частки є службовими словами, які використовуються лише у певному контексті й не мають власного лексичного значення, вони є вкрай важливими для спілкування. Дитина переконається в цьому саме завдяки даному завданню. На екрані перед школярем міститься зображення речення – нового для кожного наступного етапу вправи. Учень читає це речення у його початковому вигляді. Школяр бачить порожню ділянку у тексті. Туди треба вставити одну конкретну частку, яка собою доповнить речення та зробить його цілісним. Завдання, яке ставиться перед школярем, полягає у тому, щоб вибрати з-поміж кількох варіантів потрібне слово. Для цього дитина подумки підставляє кожну частку на порожнє місце в речення, перевіряючи, як зміниться зміст повідомлення. Коли учень знаходить те слово, яке є потрібним, то проходить на наступний етап до іншого речення – тобто іншого контексту, іншої мовної ситуації. Варіанти часток будуть теж новими. Таким чином дитина опрацює різні випадки використання різних слів, що входять до цієї частини мови. Допомогти у виборі може сам контекст. Учень має зрозуміти не лексичне значення того чи іншого слова, а думку всього речення, щоб зрозуміти, яка саме частка йому потрібна, аби цю думку успішно передати. Кожен етап супроводжується ілюстраціями до речення, які посилюють емоційний акцент на його змісті.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- розрізнює на слух і на письмі розповідні, питальні і спонукальні речення, розрізнює серед них окличні і неокличні;
- знаходить головні і другорядні члени речення у найпростіших випадках, встановлює логіко-граматичні зв’язки між членами речення за допомогою питань, поширює речення;
- складає речення за поданими графічними схемами, відновлює зміст деформованих речень;
- виявляє в реченні однорідні члени (головні і другорядні), виконує навчальні вправи з реченнями з однорідними членами, вживає кому при однорідних членах речення.
Учень/учениця має уяву про службові частини мови, зокрема, загальновживані прийменники, використовує їх та вміє вводити їх у синтаксичні конструкції.
Учень/учениця створює, розширює доповнює і перегруповує речення; виявляє головні і другорядні члени речення; розрізнює завершені і незавершені речення; розуміє зв'язок слів у реченні; відрізняє речення за метою висловлювання та емоційним забарвленням.
