Опис завдання
У цій вправі ти потренуєшся визначати, який тип реакцій характерний для алканів. На екрані є варіанти відповіді, і твоє завдання — обрати правильний. Це корисна навичка для курсів ЗНО з хімії, бо питання про властивості алканів часто трапляються в тестах.
Алкани — насичені вуглеводні. Через будову їхніх зв’язків вони зазвичай не вступають у реакції приєднання, як алкени. Натомість для алканів дуже важливі реакції, пов’язані з розривом зв’язків C—H або C—C. На прикладах можна побачити повне окиснення (горіння), часткове окиснення, розклад (піроліз) за високої температури, а також реакції заміщення під дією світла (hv), наприклад галогенування метану. Окремо варто пам’ятати й про ізомеризацію, коли змінюється будова молекули без зміни складу.
Ця вправа допомагає швидко пригадати ключові «підказки» з теми та не плутати типи реакцій. Працюй уважно з формулюванням запитання і звіряйся з тим, що ти знаєш про насичені вуглеводні.
- Учню: закріпиш, що для алканів найтиповіше заміщення, а також окиснення й термічний розклад.
- Батькам: легко перевірити, чи дитина розуміє різницю між приєднанням і заміщенням.
- Вчителям: зручно використати як коротке тренувальне завдання перед тематичним контролем або підготовкою до ЗНО.
Виконуй завдання кілька разів, щоб відповідь стала автоматичною. Так ти швидше орієнтуватимешся в тестах і впевненіше розв’язуватимеш завдання з теми «Хімічні властивості алканів».
Пов'язані стандарти
Учасник/учасниця ЗНО повинен/повинна вміти:
- називати загальну формулу алканів, представників гомологічного ряду складу СН₄ – С₁₀Н₂₂ за систематичною номенклатурою;
- складати молекулярні, структурні та напівструктурні формули алканів та їхніх ізомерів за назвою сполуки; рівняння реакцій, що характеризують хімічні властивості алканів (горіння, термічний розклад, ізомеризація, галогенування), одержання алканів (гідруванням алкенів, алкінів);
- розпізнавати структурні ізомери представників гомологічного ряду алканів;
- порівнювати будову та властивості метану та його гомологів;
- обґрунтовувати залежність між агрегатним станом (за 20-25 °С), температурами плавлення і кипіння алканів та їхніми відносними молекулярними масами і будовою молекул; здатність алканів до реакцій заміщення; застосування алканів (паливо, пальне, розчинники, одержання сажі, водню, гапогеноалканів) їхніми властивостями;
- установлювати зв'язки між складом, будовою, властивостями та застосуванням алканів, їхнім впливом на довкілля.
