Опис завдання
Мета діалогу – зобразити повноцінну розмову двох або більше людей. Для цього необхідно, щоб репліки були зрозумілі не лише читачу, а й співрозмовникам, про яких йдеться. Це завдання пропонує навчитися доповнювати діалог словами, що підходять до нього за змістом і роблять його зрозумілим і завершеним.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- знає визначення тексту;
- розрізняє стилі, жанри й типи мовлення;
- знає засоби міжфразового зв’язку в тексті;
- розрізняє тексти за стильовою належністю;
- визначає тип мовлення й жанр тексту;
- знаходить і характеризує засоби міжфразового зв’язку в тексті;
- складає план висловлення (тексту) і складає текст за складеним планом;
- розуміє висловлення на дискусійну тему, покликаючись на логічні аргументи, приклади з різних інформаційних джерел.
Учень/учениця:
- сприймає, аналізує, оцінює прочитані чи почуті відомості та добирає й використовує ті з них, які необхідні для досягнення певної комунікативної мети;
- використовує українську мову як засіб формування ціннісної позиції щодо громадянського патріотизму, любові до Батьківщини, української природи, почуття гордості за свою країну, поваги до її історії, культури й історичних пам’яток, сімейних цінностей, визнання цінності здоров’я свого й інших, оптимізм у сприйманні світу;
- усвідомлює необхідність бути готовим і здатним дотримуватися морально-етичних норм стосовно дорослих і ровесників у школі, позашкільному житті, удома, у суспільно корисній діяльності.
Учень/учениця:
— використовує знання нюансів у значенні слів під час письма, розмови, читання чи слухання;
— розуміє різницю між офіційним та неофіційним використанням мови, визначає пряме і переносне значення слів та фраз за допомогою контекстних підказок;
— дотримується в тексті єдиного стилю, типу і жанру;
— правильно підбирає слова або фрази для доповнення речення/тексту;
— порівнює типи лексики за сферами вживання;
— розуміє та/або уточнює значення невідомих і багатозначних слів та фраз, виходячи зі змісту тексту та вибираючи з ряду можливих варіантів;
— використовує зв’язок між окремими словами (синонімами, антонімами), щоб краще розуміти кожне слово;
— узагальнює або конкретизує поняття і значення, добирає влучні слова і фрази, щоб досягнути потрібного ефекту;
— розуміє та пояснює значення загальновідомих ідіом, приказок та прислів’їв;
— демонструє розуміння образної мови, словосполучень і нюансів у значеннях слів, інтерпретує її в контексті;
— використовує в мовленні певні лексичні конструкції для досягнення відповідної мети (наприклад, виділення об’єкта чи суб’єкта дії, висловлення невпевненості й под.).
