Знаходимо зайве слово

    На екрані перед дитиною міститься зображення групи предметів. Кожен – ніби на своїй фотокартці. Хоча малюнки невеликі, вони деталізовані, мають свій фон, виконані досить стильно та яскраво. Поряд з ними – персонаж. Дитина має допомогти йому вибрати з-поміж цих предметів зайвий. Таким чином, учень не сам виконує певну дію, а як би допомагає ще комусь, що робить цю вправу цікавою для школяра, адже підвищує її інтерактивність.

    Кожен малюнок підписано назвою того, що на ньому зображено. Як же визначити, який з цих предметів є зайвим? Тут на допомогу приходить асоціативне мислення та аналітичні здібності. Школяр має зрозуміти, що обʼєднує два з трьох названих предметів. Підказок у формулюванні завдання нема, тож учень залишається лише сам-на-сам із власними знаннями про оточуючий світ та те, як використовуються ці обʼєкти. Наприклад, два з трьох – це транспортні засоби, а третій предмет є, скажімо, наметом. Здавалося би, всі вони використовуються в мандрах, але перші два є тим, за допомогою чого людина рухається від одного місця до іншого, тоді як третій предмет використовується вже для того, щоб залишитись на ніч на природі та робити табір. Тож саме він, цей третій предмет (намет у даному випадку), і є зайвим.

   Таким чином, ця вправа розвиває вміння правильно та послідовно аналізувати предмети, учень структурує власні знання про навколишній світ, а також розвиває концентрацію й увагу. Велика користь від цього завдання полягає у тому, що кожна картинка підписана правильно. Тож учень мимоволі звертає увагу на правопис цих слів і запамʼятовує – на майбутнє. Таким чином, школяр не буде робити помилок при вживанні цих слів, коли писатиме їх у диктантах чи творах.