Знаходимо зайве

     Не будь-яке поєднання двох та більше слів є словосполученням, хоча при першому знайомстві з цією синтаксичною одиницею так і може здатись. У ході виконання цього завдання школяр познайомиться з випадками поєднання слів, які в той же час не є словосполученнями.

     На екрані перед учнем міститься новий для кожного етапу завдання набір поєднання слів. Деякі з них є словосполученнями, інші – ні. Над їх зображенням міститься формулювання завдання, де вказується мета пошуків: на одному етапі серед словосполучень слід знайти одне поєднання слів, яке словосполученням не є; на іншому – навпаки. Учень аналізує кожен випадок поєднання слів та вибирає потрібний, тобто зайвий серед них.

    Слід памʼяти, що підмет і присудок є синтаксичною основою майбутнього речення і, досить часто, можуть самі утворити речення, тож словосполученням вони бути не можуть. Підметом виступає здебільшого іменник, а присудком – дієслово, тож поєднання цих двох слів не може бути словосполученням у більшості випадків. Також не можуть вважатись словосполученням однорідні частини, тобто однакові частини мови, як от «мʼякий й веселий» або «йшов та співав». Оскільки словосполученням може вважатись лише пара (як мінімум) повнозначних слів, іменник з прийменником теж не є словосполученням – при тому, що деякі прийменники можуть бути досить великими словами. Скажімо «перед оленем» не є словосполученням. Останній випадок – це складена форма майбутнього часу дієслів: «буду читати» тощо. Вони теж не можуть бути словосполученням, адже сприймаються як одна мовна одиниця. При цьому над поєднаннями слів знаходиться активна кнопка, за допомогою якої учень може побачити ці виключення. Однак, підказка ця – на крайній випадок.