Замінюємо іменник словосполученням

    За механікою виконання ця вправа досить істотно схожа з попередньою. Однак, вона не має певного тематичного вектору. Натомість учень у ході її виконання буде добирати до поодиноких слів такі словосполучення, які б пояснили їхнє значення.

    На екрані перед учнем на кожному етапі міститься зображення нового такого слова. По інший бік від нього через тире необхідно поставити словосполучення, яке описує сенс слова, а варіанти їх знаходяться під робочою зоною. Варіантів небагато, всього два, і лише один з них – правильний. Коли учень робить свій вибір, він заповнює порожнину у визначенні, а школяр проходить на новий етап до іншого подібного слова.

    Можна сказати, що словосполучення використовується тут для тлумачення тих чи інших термінів, які є відносно рідкісними для щоденного мовлення. Завдяки цьому, виконуючи це завдання і рухаючись між його етапами, школяр розширює власний словниковий запас, а також – вчиться описувати явища, процеси та предмети лаконічно, за допомогою всього лише двох-трьох повʼязаних між собою слів.

    Отже, ця вправа є корисною для розширення кругозору та розвитку уваги й памʼяті дитини. При цьому кожен рівень супроводжується своїм набором малюнків. Ці картинки зображують те, про що йдеться у слові та словосполученні, котре розкриває його значення. Навіть якщо школяр не знає правильного визначення наведеного слова, малюнки можна використати як своєрідну підказку завдяки їх змістовному звʼязку з правильним тлумаченням. В майбутньому дитина завдяки отриманому уроку навчиться більш вільно працювати зі словами, коли це потрібно вживаючи словосполучення, а коли треба – поодиноке слово.