Вибираємо спільні ознаки

    Прикметники – самостійні слова, які означають ознаку предмета, тож вони використовуються для того, щоб описувати те, що називають іменники. При цьому різноманіття виразних засобів української мови  велике і так підходить до образного сприйняття, що зі словами прекрасно можна грати, проявляючи творчий підхід у мовленні. У випадку з прикметником ці можливості виражаються в тому, що один і той самий прикметник цілком можна використати для опису абсолютно різних обʼєктів. Інколи для цього треба використати прикметник у переносному значенні, а інколи навіть у прямому одне й те саме слово може описувати зовсім не схожі обʼєкти. Тож за допомогою самих лише прикметників не можна називати обʼєкт, хіба що завдяки контексту стає зрозумілим, про що йде мова, а самих цих прикметників досить багато, щоб стало зрозуміло, про що йде мова. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься вибирати спільні ознаки різних предметів, тобто підбирати прикметники, що за лексичним значенням цілком підходять до зовсім різних обʼєктів опису.

    На екрані перед учнем міститься зображення малюнку, де є обидва ці предмети. Вони називаються у формулюванні завдання, котре знаходиться над ілюстрацією. А навколо цього малюнка знаходиться досить великий набір прикметників. Деякі цілком підходять для опису лише одного з цих обʼєктів, але деякі – і для опису їх обох. Дитина має підібрати прикметники, які вдало описують обидва предмети, не дивлячись на очевидні розбіжності між ними. Коли учень вибере всі такі прикметники, то пройде на новий етап до іншої пари малюнків та нового набору слів для опису зображених предметів. Таким чином, школяр розуміє, що описані ними якості можуть бути притаманні різним предметам навколишнього світу.