Опис завдання
Зміна дієслів за часами є цілком природним явищем. Люди у спілкуванні описують події, котрі можуть відбуватись в різні часи відносно моменту мовлення. Традиційна граматика української мови виділяє три основні часи: минулий, теперішній та майбутній, що значно спрощує опрацювання даної теми, якщо порівнювати з англійською або іншими європейськими мовами, де часів значно більше, інколи – більше десятку. Однак, складність категорії часу дієслів в українській мові в тому, що кожен час має свої додаткові ознаки. Коли дієслово вживається в минулому часі, то набуває ознаки роду, здебільшого властивої іменним частинам мови. Коли дієслово набуває форми теперішнього або ж майбутнього часів, то змінюється за особами. А майбутній час до того ж може мати дві однаково правильні форми, які відповідають на питання «що робитиму?» та «що буду робити?». У ході виконання цього завдання дитина буде поступово розбиратись з цим різноманіттям форм та тонкощів вжитку дієслів.
На екрані перед учнем міститься зображення словосполучення або речення – нового для кожного наступного етапу завдання. Місце дієслова у ньому порожнє – замість нього знаходиться каркас для слова, де кожна порожня клітинка підходить для певної однієї літери. Потрібне слово у неозначеній формі, тобто інфінітиві, знаходиться під реченням. Учень аналізує словосполучення, розуміючи з контексту, в якому часі відбувається дія, хто виконавець. Після цього неозначену форму дієслова слід змінити граматично відповідно до цих вимог та вписати у каркас для слова. Корінь залишається таким самим, а інші морфеми знайомі дитині завдяки, власне, мовному процесу. На новий етап школяр проходить після того, як доповнить фразу.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця ділить на групи слова, які відповідають на питання різних частин мови (наприклад, числівників, прислівників без уживання терміна), які розрізнюються за родом, числом (іменники, прикметники), стоять у формі того чи іншого часу (дієслова); будує сполучення зі слів, що є різними частинами мови, використовуючи службові слова.
Учень/учениця має уявлення про дієслово як частину мови; впізнає дієслова в реченні, тексті, ставить до них питання; зв’язує з іменниками; розрізняє часові форми дієслова; ставить питання до дієслів різних часових форм; змінює дієслова за часами у формах доконаного і недоконаного виду (без уживання термінів) за допомогою питань: що робить? що зробить? що робив? що зробив?; розпізнає часові форми дієслів у тексті.
Учень/учениця розрізняє на слух і на письмі розповідні, питальні і спонукальні речення; впізнає окличні речення; правильно вживає розділові знаки в кінці різних за метою висловлювання речень.
Учень/учениця визначає в реченні головні члени; поширює прості речення другорядними членами за запитаннями.
Учень/учениця утворює і доречно вживає форми часів дієслів.
Учень/учениця утворює прості розповідні, питальні, спонукальні та окличні речення.
Учень/учениця розуміє відмінності між мовою і мовленням.
