Утворюємо подвійні прикметники

    Багатство прикметників відображає різноманіття якостей того, що вони описують. Відповідно, для того, щоб як можна більш повно виконати цей опис, можна вдатись до різних засобів, наприклад, до кількох прикметників, або ж навіть до так званих подвійних прикметників. Подвійні прикметники не є просто обʼєднанням двох слів, що належать до цієї частини мови, у довільному порядку. Насправді подвійній прикметники завжди описують лише одну якість предмета, однак, роблять це більш повно, відображаючи різні сторони обʼєкта обговорення. Не можна сказати про коктейль «кисло-жовтий», адже ці слова описують зовсім різні сторони напою: смак та колір. Однак, щоб краще, тобто більш повно описати смак, можна сказати «кисло-солодкий», а для опису кольору підійде «жовто-червоний», якщо, звісно, це дійсно так. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься використовувати такі подвійні прикметники, самостійно утворюючи їх з набору наданих основ.

    На екрані перед учнем міститься зображення предмета, який слід описати. Він також прямо називається у формулюванні завдання, котре знаходиться над робочою зоною. Безпосередньо у ній знаходиться каркас для подвійного прикметника, в якому вже є одна з основ, які використовуються через дефіс у таких словах. У завданні також вказано, яку саме якість предмета опису необхідно вказати: смак, колір, розмір тощо. Школяр з-поміж варіантів, які надані під робочою зоною, вибирає правильний, вставляє її до каркасу прикметника – і проходить на наступний етап завдання. При цьому учень бачить, як будуються такі слова: прикметникове закінчення ставиться після другої основи, а після першої і перед дефісом ставиться літера «о».