Ставимо питання

    Дієслова змінюються за часами. Це унікальна граматична категорія, оскільки, якщо рід, число та відмінок є властивими для всіх іменникових частин мови, то категорія часу є притаманною лише для дієслова. Адже в реченні за визначення часу дії відповідає, звісно, дієслово, котре цю дію й називає. Визначити час дієслова найпростіше за питанням, на яке воно відповідає. Дієслова в минулому часі відповідають на питання «що робив?», у теперішньому – «що робить?», а у майбутньому – «що зробить?» або ж «що буде робити?». Відповідно, задати правильне питання до дієслова – це найпростіший та найефективніший спосіб визначити його час. Ця вправа тренує саме це вміння.

    На екрані перед учнем міститься зображення багатоелементної ілюстрації, котра містить певний простий сюжет. Скажімо, зображує двох дітей, які вибрались на прогулянку лісом. Ці герої розмовляють. Важливо, що звʼязка питання та відповіді грає роль реплік діалогу, тож виглядає природно. Один персонаж питає щодо дій другого, а той в свою чергу відповідає дієсловом у певному часі. Репліка першого персонажа не вказана – замість слів героя у його діалоговій хмаринці порожнина. Учень аналізує репліку другого персонажа, яка виражається одним дієсловом. Зрозумівши, в якому часі відбувається названа дія, школяр вибирає і потрібний варіант питання до слова. Варіанти знаходяться під малюнком. Можна також по черзі підставляти на місце першої репліки кожен з варіантів і намагатись зрозуміти, який з них підходить для дієслова. Другий спосіб опрацювання підходить тим, хто ще не впевнено працює з морфемним складом дієслів та не розуміє їх час відразу.