Складаємо діалог

    Діалог є спробою перенести усну розмову на писемний формат мовлення. По своїй суті діалог є обміном реплік. Є два або більше умовних співрозмовника, які обмінюються ними. Перший задає питання або просто щось розповідає. Другий – відповідає йому. При цьому діалог завжди має досить своєрідний спосіб оформлення: кожна репліка, тобто фраза, починається з тире і починається з нового рядку. Нове тире означає зміну мовця. Якщо між реченнями тире нема, і вони знаходяться в одному рядку, обидва належать одному співрозмовнику і йдуть послідовно.

    На екрані перед учнем міститься каркас для майбутнього діалогу, тобто набір реплік. Оскільки діалог є по суті розмовою, він мусить мати певну структуру, яка визначається звʼязком між репліками. Цей зв'язок смисловий. Наразі репліки розташовані хаотично, і завдання полягає у тому, щоб перемістити їх таким чином, аби утворити діалог. Для цього учень знаходиться першу репліку, потім до неї знаходить відповідь – і так до кінця розмови. Перша репліка має або головне питання або визначається за наявністю особливих фраз на кшталт «привіт», «доброго дня» або «чим можу допомогти?» тощо. Питання йдуть послідовно одне за одним, а кожна репліка-відповідь має знаходитись після того питання, на яке вона й відповідає. Коли школяр структурує репліки й таким чином утворює діалог, то проходить на новий рівень завдання, де треба виконати аналогічні дії, але діалог буде вже зовсім іншим.

    Завдяки виконанню даного завдання учень краще розуміє, як утворюються діалоги та логічних звʼязок між фразами. Це допоможе як при опрацюванні текстів, де є діалоги, так і в повсякденному мовленні.