Опис завдання
Ця вправа грає важливу роль в узагальненні здобутих раніше знань та вмінь, які повʼязані з граматичними категоріями прикметників. В ігровій формі на різних рівнях йде опрацювання цих категорій. Механіка виконання завдання одна й та сама, але критерій для оцінки слів – інший кожного разу.
На екрані перед учнем міститься зображення казкового героя або, скажімо, чарівної тваринки. Поряд з нею робоча область, яка має цікавий спосіб оформлення, наприклад, в якості упаковки для подарунку. Над цією композицією міститься формулювання завдання, де вказано, які саме прикметники хоче отримати в подарунок цей персонаж. Наприклад, на одному етапі герою вправи можуть знадобитись прикметники в однині, а на іншому прикметники чоловічого роду однини. Біля робочої області з цими персонажами і знаходиться набір слів. Учень аналізує кожне згідно зі вказаним у завданні критерієм. Тут важлива концентрація: слова, які підходили для попереднього відбору, цього разу вже не підійдуть. Коли школяр переміщує всі потрібні слова в робочу область біля персонажа, то проходить на наступний етап вправи.
Важлива перевага цього завдання у тому, що учень опрацьовує прикметники комплексно. Подібні між собою граматично слова містять різні категорії, тому увага не зосереджується лише на одній, а переходить між ними. Це дозволить в майбутньому ефективно опрацьовувати прикметники по всіх властивим граматичним ознакам. А наявність симпатичного персонажа, нового для кожного етапу, привертає увагу дитини і робить завдання більш приємним для виконання, ніж подібні вправи, що узагальнюють знання учня.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця має уявлення про прикметник як частину мови; впізнає прикметники в реченні і тексті; будує сполучення прикметників з іменниками; встановлює між ними граматичний зв’язок за допомогою питань; змінює прикметники за родами; визначає рід прикметників за закінченням, поставленим питанням; за родом іменників, з якими вони зв’язані; змінює прикметники за числами, вводить їх у речення.
Учень/учениця виділяє у предметах, мовних одиницях істотні ознаки, розрізнює серед них головні і другорядні; порівнює предмети, мовні одиниці за різними ознаками; робить висновок-узагальнення; добирає факти, які підтверджують висловлену думку або суперечать їй.
Учень/учениця використовує значення відомого кореня слова як ключ до значення невідомого слова з тим самим коренем (наприклад, компанія - компаньйон).
