Опис завдання
Словосполучення є наступним рівнем після слова і попереднім, відносно до речення. При цьому останнє як раз і будується із словосполучень та слів. Відповідно справжня майстерність у використанні повʼязаних між собою слів, які утворюють словосполучення, приходить лише тоді, коли вони можуть ефективно бути використані у контексті, тобто у реченні. Ця вправа є фінальною для вивчення теми словосполучень, тому вона й дає можливість учневі натренувати саме ці навички – доповнення речення потрібним словосполученням. Як і у випадком зі словом, рівня сприйняття тут два: лексичний та граматичний. Словосполучення має підходити до речення за сюжетом та змістом, а всі його елементи – тим чи іншим чином узгоджуватись або як мінімум не входити в протиріччя з членами речення граматично.
На екрані перед учнем міститься зображення неповного речення – нового для кожного наступного етапу. У ньому міститься досить велика порожнина – ділянка без слів. Саме туди й слід перемістити потрібне словосполучення. Варіанти ж знаходяться під реченням. Важливо розуміти, що навіть без певного одного слова зрозуміти речення буває досить складно. Якщо є у ньому бракує цілого словосполучення, то розуміти сенс повідомлення цього речення взагалі майже неможливо. Відповідно доповнення словосполученням речення є важливим кроком. Робота відбувається лише на лексичному рівні: граматично варіанти тотожні.
Учень, для того щоб зробити свій вибір, аналізує малюнок, на фоні якого і зображується речення. Оскільки воно має бути ілюстрацією до картинки, школяр вибирає саме таке словосполучення ,яке надасть реченню правильного змісту, що відповідає картинці. Після цього проходить на наступний етап до нового подібного випадку.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця утворює непоширене словосполучення; виділяє головне слово у словосполученні; ставить питання від головного до залежного слова у словосполученні.
