Доповнюємо діаманту

    Для того, щоб довершити розуміння різних смислових понять, які фігурують у мові, варто звернутись до поетичних способів вираження. І якщо попереднє завдання, де дитина доповнювала сенкан, було повʼязано з опрацюванням синонімії, то на цей раз школяр буде працювати з антонімією за допомогою віршика-діаманти. Діаманта є коротким віршиком, де перший та останній рядки виражені антонімами. Там знаходиться по одному слову, які протилежні за лексичним значенням. Структура діаманти своєрідна. Якщо перший та останній, тобто сьомий, рядки – це пара іменників-антонімів, то другий і шостий рядки містять по два прикметника. Кожна пара характеризує ближчий до неї іменник. Третій та пʼятий рядок містить по три дієслова в кожному. Звісно, кожна трійка характеризує відповідний іменник, називаючи дії, властиві саме відповідним поняттям, героям тощо. Четвертий рядок найбільший та найзмістовніший. Там знаходиться два словосполучення або навіть пара речень, загальне число слів в якому – чотири. Ці словосполучення характеризують слова на кінцях віршика: перше характеризує слово на верху, а друге словосполучення – те, яке на низу. Таким чином, дитина вивчає діаманту як би в двох напрямках: згори вниз з першої до четвертої строки.

     Протилежні за значенням поняття взаємоповʼзяані між собою, адже вони у своєму умовному протистоянні доповнюють одне одного. І діаманта допомагає зрозуміти цей звʼязок. На кожному етапі перед учнем одна така діаманта. Дитина читає віршик відповідно до описаної вище схеми та вписує в останній рядок слово-антонім до іменника в першій, переходячи після цього на новий етап завдання.