Опис завдання
Під час виконання цього уроку дитина навчиться знаходити узагальнююче слово в конкретних реченнях.
В українській мові при однорідних членах речення можуть бути слова, які об’єднують в одну групу перелічувані предмети. Такі слова називаються узагальнюючими. Вони є тим самим членом речення, що й однорідні члени. Часто узагальнюючі слова можуть бути займенником та прислівником (все, усі, ніхто, ніщо, скрізь, кругом, навкруги, всюди, ніде, завжди, ніколи та інші). Якщо в реченні є узагальнююче слово, то перед однорідними членами ставиться двокрапка, а після них — тире.
Перед учнем на екрані розташована інтерактивна дошка з реченням у ній. Учень має прочитати його й натиснути на узагальнююче слово.
Проходячи всі етапи цього уроку, дитина на практиці закріпить поняття «узагальнююче слово», тренуватиме увагу, збагатить словниковий запас.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- знає визначення словосполучення й речення, пояснює різницю між ними;
- усвідомлює роль звертань, вставних слів (словосполучень) та однорідних членів речення в мовленні;
- розставляє розділові знаки у простих реченнях, що містять однорідні члени речення, звертання, вставні слова, та між частинами складних речень за вивченими правилами;
- розрізняє словосполучення й речення, прості й складні речення;
- визначає головне й залежне слова у словосполученні;
- визначає головні та другорядні члени речення;
- знаходить у реченні вставні слова, звертання та однорідні члени речення;
- називає частини мови, якими вони виражені;
- будує речення зі звертаннями, вставними словами, однорідними членами речення; із простих речень — складне; речення з прямою мовою;
- знаходить і виправляє орфографічні й пунктуаційні помилки на вивчені правила;
- знає особливості будови тексту, мовні засоби зв’язку між його частинами;
- застосовує знання про текст, його будову, ознаки, засоби зв’язності для побудови висловлення на визначену тему;
- складає план прослуханого або прочитаного тексту;
- знає сфери вживання, основні види висловлень, загальні та мовні ознаки основних стилів мовлення;
- розуміє основну функцію, сферу вживання офіційно-ділового стилю;
- розрізняє стилі мовлення, визначає сферу використання;
- помічає й виправляє стилістичні огріхи у висловленнях і текстах.
Учень/учениця:
- визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
Учень/учениця:
- знає та використовує точні загальнонаукові та мовноспецифічні слова та фрази;
- вміє використовувати словник при поясненні слова або фрази, важливої для розуміння або вираження думки.
