Опис завдання
Метою цього уроку є засвоєння учнем поняття «власне українські слова». Дитина має навчитися відрізняти їх від запозичених.
В українській мові всі слова поділяються на власне українські та запозичені з інших мов. Власне українські — це слова, що формують національні ознаки мови. Їх легко виділити в такий спосіб: якщо слово не має виразних ознак запозичення і в російській мові має інше звучання, то воно є власне українським (хвиля, гарний, нишком, навпростець).
Перед учнем на екрані знаходиться аркуш блокнота, на якому розташовані шість слів. Дитина повинна допомогти персонажам вибрати тільки власне українські слова. Учень має натиснути на всі слова, які він такими вважає. В кожному слайді їх різна кількість: від двох до п’яти. Під аркушем знаходиться кнопка «Готово», її натискання дасть змогу продовжити виконання уроку.
Отже, виконуючи завдання, дитина на практиці навчиться відрізняти власне українські слова від запозичених. Також цей урок добре розвиває увагу і здатність до мовного аналізу.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- знає та розуміє значення основних термінів розділу;
- пояснює лексичне значення слова;
- розуміє причини вилучення з активного вжитку застарілих слів та появи того чи іншого неологізму;
- пояснює відмінність між термінами та професійними словами;
- розрізняє слова за походженням;
- замінює іншомовне слово українським відповідником;
- розрізняє активну й пасивну лексику;
- розпізнає серед застарілих слів архаїзми та історизми;
- розрізняє слова загальновживані та стилістично забарвлені;
- редагує речення, у яких допущено лексичні помилки;
- знає, що вивчає фразеологія;
- розуміє та пояснює значення фразеологізмів;
- визначає фразеологізми в реченнях;
- використовує доречно фразеологізми;
- добирає фразеологічні синоніми та антоніми;
- визначає синтаксичну роль фразеологізмів у реченнях;
- редагує речення, у яких фразеологізми вжито неправильно.
Учень/учениця:
- визначає та/або уточнює значення невідомих і багатозначних слів та фраз у текстах, вміє вибирати влучний з декількох варіантів;
- узагальнює або конкретизує поняття і значення, добирає влучні слова і фрази, щоб досягнути потрібного ефекту;
- використовує контекст як підказку про значення слова або фрази;
- використовує загальноприйняті грецькі або латинські афікси та корені як підказки про значення слова;
- користується довідковими матеріалами, як друкованими, так і цифровими, щоб визначити чи уточнити точний зміст слова або його частину мови.
